Тарас Шевченко - Кобзар [Вперше зі щоденником автора]

… статью в № 3 «Полярной звезды» … – Йдеться про статтю О. І. Герцена «Княгиня Екатерина Романовна Дашкова» (Полярная звезда. – 1857. – № 3).

Дашкова Катерина Романівна (1743–1810) – перший президент Російської академії наук.

Самарін Іван Васильович (1817–1885) – актор Малого театру, драматург, режисер і педагог, учень і послідовник М. С. Щепкіна.

Щербина Микола Федорович (1821–1869) – російський письменник. Згадувана епіграма належить поету О. М. Апухтіну (1841–1893); написана як пародія на вірш А. А. Фета «Лесом мы шли по тропинке единственной… » (Русский вестник, 1858. – Февраль).

Данилевський Григорій Петрович (1829–1890) – український і російський письменник, автор історичних романів на українську тематику, досліджень з української літератури, наукових праць «Основ’яненко» (1856), «Сковорода – український діяч 18 століття» (1862), поетичних творів, перекладів тощо.

Плєщєєв Олексій Миколайович (1825–1893) – російський письменник, критик, перекладач. За участь у русі петрашевців у 1849 р. був засланий солдатом в Окремий Оренбурзький корпус, де познайомився з поезією Шевченка й почав листуватися з ним (зберігся лише один лист українського поета). Після повернення із заслання зустрічалися в Петербурзі. У 1858–1861 рр. О. Плещєєв переклав 9 творів Шевченка, більшість яких була надрукована раніше за оригінал або одночасно з ним, широко популяризував його творчість, допомагав звільнити родичів Шевченка з кріпацтва, відгукувався газетною заміткою на вихід у світ «Кобзаря» в 1860 р. (Московский вестник, 1860, 1 апреля).

Майков Аполлон Миколайович (1821–1897) – російський поет і перекладач. Шевченко й Майков зустрічалися в родині Ф. Толстого в Петербурзі, разом брали участь у літературних читання на користь недільних шкіл. 14 квітня 1861 р. А. Майков виступив на вечорі в Петербурзькому університеті, присвяченому пам’яті Шевченка.

Фет Афанасій Афанасійович (1820–1892) – російський поет, який не зрозумів ідейного і художнього значення творчості Шевченка і не схвалював прихильного ставлення до нього прогресивної інтелігенції.

Шумський Сергій Васильович (справжнє прізвище – Чесноков; 1820–1878) – драматичний актор, учень М. С Щепкіна.

Чичерін Борис Миколайович (1828–1904) – історик, правознавець, філософ і публіцист; професор Московського університету.

Кронеберг Олександр Іванович (1824–1865) – зоолог, публіцист.

Корш Євген Федорович (1810–1897) – журналіст і перекладач.

Крузе Микола Федорович (1823–1901) – публіцист; у 1855–1859 рр. – цензор Московського цензурного комітету, який допускав прояви лібералізму, за що був відправлений у відставку.

Варенцов Микола Михайлович (1818—?) – московський купець і меценат.

… ветхими деньми … – Тобто людей поважного віку.

Погодін Михайло Петрович (1800–1875) – історик, журналіст, публіцист офіційно-монархічного напряму; у 1841–1856 рр. – видавець журналу «Москвитянин».

Шевирьов Степан Петрович (1806–1864) – поет, історик літератури і критик, який дотримувався великодержавницьких монархістських поглядів.

Амфітріон – за грецькою міфологією – син тірінфського царя Алфея; Зевс в образі Амфітріона домагався кохання його дружини Алкмени. Ім’я Амфітріона стало символом гостинного господаря.

… амфитрион прочел в честь мою стихи собственного сочинения . – М. Максимович прочитав вірш «Перебув ти тяжке лихо… » , присвячений Шевченку, що згодом друкувався в журналі «Основа» (1861. – № 6. – С. 8).

… хозяйка пропела несколько малороссийских песен … – На вечорі у М. Максимовичів українські пісні співали М. В. Максимович, а також Г. П. Ґалаґан і Шевченко.

Аксакова Надія Сергіївна (1829–1869) – дочка С. Т. Аксакова.

Аксаков Іван Сергійович (1823–1886) – російський письменник і публіцист, громадський діяч, один з ідеологів слов’янофільства, молодший син С. Т. Аксакова.

Аксаков Костянтин Сергійович (1817–1860) – російський публіцист, критик, поет, один із ідеологів слов’янофільства, старший син С. Т. Аксакова.

Кошелєв Олександр Іванович (1806–1883) – російський публіцист і громадський діяч слов’янофільського напряму.

Он уехал в Ярославль … – М. С Щепкін виїхав із театром на гастролі до Ярославля.