Тарас Шевченко - Кобзар [Вперше зі щоденником автора]

… с хутора Матроновки около Борзны . – Йдеться про хутір Мотронівку Борзнянського повіту Чернігівської губернії, куди Шевченко приїжджав у січні 1847 р. на весілля П. О. Куліша.

Завтра Кудлай едет во Владимир, попрошу его взять и меня с собой . – Наступного дня Шевченко одержав від М. М. Лазаревського листа, в якому повідомлялося про дозвіл на проживання в Петербурзі, тому поїздка до Владимира не відбулася.

… довольно удачные стишки … – Автором переписаного вірша був П. Л. Лавров; запис у щоденнику від 18 вересня 1857 р. – вірш П. Л. Лаврова «Русскому народу».

… с днем ангела … – 25 лютого (за старим стилем) за православним церковним календарем відзначається день святого Тарасія Константинопольського. Цього дня Шевченкові виповнилося сорок чотири роки.

Брилкін Петро Олександрович – капітан пароплава «Мінін» пароплавної компанії «Меркурій», старший брат М. О. Брилкіна.

Товбич Лев Йосипович – старший чиновник для особливих доручень при нижньогородському військовому губернаторі.

Медновка – село за 78 км від Нижнього Новгорода.

Петрович Григорій Фердинандович – капітан корпусу лісничих, чиновник нижньогородської будівельної комісії; походив із сербської сім’ї.

На имя здешнего губернатора … получена бумага … – Міністр внутрішніх справ С. С. Ланський повідомив нижньогородського губернатора про те, що Шевченку дозволено проживати в Петербурзі під строгим наглядом поліції.

Адлерберг Володимир Федорович (1791–1884) – міністр імператорського двору в 1852–1872 рр.

Получил письмо от графини Н. И. Толстой . – А. I. Толстая у листі від 24 лютого 1858 р. писала: «Итак, мои заветные мечты сбываются – я увижу Вас скоро, наш давно желанный гость – Тарас Григорьевич. Вот уже неделя, как пришла бумага к графу с разрешением Государя о дозволении жить Вам в столице и посещать Академию художеств. По получении официального на то повеления не мешкайте нисколько и отправляйтесь тотчас в Петерб[ург]. Вас ждет здесь многое: Академия, друзья и Ваша родная семья. Приезжайте же скорей. Да и для графа нужно, чтобы Вы по получении дозволения тотчас приехали. – А иначе В[еликая] Княгиня может сделать замечание графу, от чего Вас нет, – тем более, что она приняла в Вас самое живое участие.

Ничего не могу более писать, руки дрожат от нетерпения и радости.

Гр. А. Толстая.

P. S. Уведомьте меня, когда Вы получите бумагу и когда выедете из Нижнего, чтобы я могла ожидать Вас» (Листи до Тараса Шевченка. – С. 114–115).

Згадуючи Велику Княгиню, А. І. Толстая мала на увазі Марію Миколаївну – президента Академії мистецтв, сестру царя Олександра ІІ.

Овсянников просит … – П. А. Овсянников мав привезти з Петербурга для Шевченка гроші на дорогу.

… книгу «Детство Багрова внука» сегодня получил … – Шевченко одержав перше виданная книжки С. Т. Аксакова «Детские годы Багрова-внука» (М., 1858).

… принялся переписывать «Видьму» для печати . – Поема «Відьма» має три редакції: першу під назвою «Осика» Шевченко завершив 7 березня 1847 р. в Седневі на Чернігівщині і планував включити до другого «Кобзаря», до якого мали увійти твори із рукописної збірки «Три літа» (1843–1845). Але зошити з рукописами творів були конфісковані поліцією під час арешту поета 5 квітня 1847 р. В Орській фортеці Шевченко створив другу редакцію поеми і записав її до «Малої книжки» («захалявної»). 4–6 березня 1858 р. у Нижньому Новгороді було створено третю редакцію поеми «Відьма», текст якої було записано до «Більшої книжки», і який вважається найдовершенішим, тобто остаточним.

Послал письмо графине Н. И. Толстой . – У листі до А. І. Толстої від 5 березня 1858 р. Шевченко повідомляв: «Наконец, эта всемогущая бумага сегодня получена в губернаторской канцелярии и завтра будет передана полицмейстеру. Послезавтра я получу от него пропуск и послезавтра же, т. е. 7 марта, в 9 часов вечера (в этот час мальпост [32] Мальпост – поштова карета для перевезення пасажирів і пошти. отходит от Нижнего Новгорода в Москву), я оставлю гостеприимный Нижний Новгород».

Переписал и слегка поправил «Лилею» и «Русалку» . – Балади «Лілея» і «Русалка» були написані Шевченком 25 липня і 9 серпня 1846 р. у Києві (у тому ж зошиті, що й поема «Осика»).