Тарас Шевченко - Кобзар [Вперше зі щоденником автора]

Много писем было получено моим отцом от Тараса Григорьевича – а прямого ответа не было, но… приехал из Екатеринбурга Максимилиан Карлович Шмидтгоф, произвел на Катрусю сильное впечатление… Весною на пасхе послали Тарасу Григорьевичу окончательный ответ… Я вышла замуж за Шмидтгофа Максимилиана Карловича». (Спогади про Тараса Шевченко. – К.: Дніпро. – 2010. – С. 318–319).

Як видно із спогадів К. Б. Піунової, її батьки були проти одруження із Шевченком. Невдовзі, коли стало відомо, що в той момент, коли він клопотався про її влаштування у трупу Харківського театру, вона вже поновила свій контракт у Новгородському театрі, що поставило Шевченка в незручне становище перед М. С. Щепкіним. Ще до виїзду із Нижнього Новгорода Шевченко припинив свої стосунки із К. Б. Піуновою.

… принимаюсь опять за послание . – Очевидно, Шевченко готував лист на основі «проекту», записаного в щоденник 30 січня 1858 р.

«Губернские очерки» – твір М. Є. Салтикова-Щедріна, опублікований у журналі «Русский вестник» у 1856–1857 рр.

Ливрезон – видання, випуск.

Гогарт (Хогарт Уїльям; 1697–1764) – англійський художник і теоретик мистецтва, майстер сатиричного побутового жанру, серійні гравюри якого були популярними в Англії та в інших країнах.

«Парижские нищие» – мелодрама французького драматурга Теодора Барр’єра (1825–1877) за романом Е. Сю.

… статейку собственного изделия … – Йдеться про статтю «Бенефис г-жи Пиуновой, января 21, 1858 года», надруковану в «Нижегородских губернских ведомостях» 1 лютого 1858 р., у якій були критичні зауваження.

Другой день нет спектаклей … – У зв’язку з початком Великого посту в театрах припинялися вистави.

Бєлов Микола Олександрович – столоначальник нижньогородської палати цивільного суду.

… из «Фрейшица» … – «Фрейшютц» – опера німецького композитора Карла Вебера (1786–1826), яка йшла на російській оперній сцені під назвою «Волшебный стрелок».

Гайден – Гайдн Йозеф (1732–1809) – австрійський композитор.

… числом [23] – Шевченко не зазначив кількість вихованок, тому у квадратних дужках зазначається їхнє число, встановлене дослідниками за газетою «Нижегородские губернские ведомости» (1858, 1 марта).

Беляева Катерина Львівна – пізніше (після навчання в Маріїнському інституті шляхетних дівчат) – учителька нижньогородської жіночої гімназії.

Козлов Іван Іванович (1779–1840) – російський поет і перекладач.

Шумахер Петро Васильович (1817–1891) – російський поет-сатирик, співробітник журналу «Искра», з яким Шевченко був знайомий ще з Петербурга.

«Колокол» – перша російська вільна газета, яку О. Герцен і М. Огарьов видавали у 1857–1865 рр. у Лондоні, а в 1865–1867 рр. у Женеві.

… получил письмо, да еще страховое … – Шевченко одержав рекомендований лист від директора Харківського театру І. О. Щербини, який переслав у Москву М. С. Щепкіну.

… глупая мамаша … – Феона Іванівна Піунова.

Цього дня Шевченко записав у щоденнику ліричний триптих «Доля», «Муза», «Слава», який переписав і в листах до М. С. Щепкіна від 10 лютого 1858 р., М. М. Лазаревського від 22 лютого 1858 р. та в рукописну «Більшу книжку».

… читал наизусть какую-то мою «Пустку» . – Йдеться про вірш Шевченка «Заворожи мені, волхве… » (1844), надрукований без заголовка у журналі «Пантеон» (1856. – № 6. – С. 84); під заголовком «Пустка» (без зазначення імені автора) твір було надруковано, очевидно М. С. Щепкіним, у газеті «Русский инвалид» (1857. – № 6).

… М. С. Щепкин с сокрушением сердца пишет мне о моем безалаберном и нетрезвом существовании . – У листі від 6 лютого 1858 р. М. С. Щепкін писав Шевченку: «Не вытерплю! Скажу! Ти, кажуть, друже, кутнув трохи, никакая пощечина меня бы так не оскорбила. Бог тебе судья! Не щадишь ты и себя, и друзей твоих. Погано, дуже погано. Не набрасывай этого на свою натуру и характер. Я этого не допущаю, человек этим и отличается от животных, у него есть воля […] Не взыщи за мои грубые слова. Дружба строга, а ты сам произвел меня в друзья, и потому пеняй на себя» (листи до Тараса Шевченка. – К., 1993. Наук. думка. – С. 108).