Тарас Шевченко - Кобзар [Вперше зі щоденником автора]

Шліпенбах Павло Антонович – йдеться про нижньогородського поштмейстера, якого необхідно було везти до В’ятки як психічно хворого, а не «непокорного отцу своєму капитана».

Вільде Микола Євстафійович (Карл Густавович; 1832–1896) – актор-любитель; у 1857–1858 рр. – чиновник особливих доручень при нижньогородському губернаторі; згодом – актор московського Малого театру в Москві, драматург.

… встретил … мамзелей Шмитгоф и брата их … – Йдеться про актрис Нижньогородського театру Евеліну Карлівну і Лючію (Люцію) Карлівну Шмідтгоф і їхнього брата, актора і музиканта Максиміліана Карловича Шмідтгофа (1835–1879), який у 1860 р. одружився із колишньою нареченою Шевченка К. Б. Піуновою.

Владимир – за часів Шевченка – губернське місто.

Бутаков Олексій Іванович (1816–1869) – російський мореплавець і географ, дослідник Аральського моря, контр-адмірал; за його клопотанням Шевченка як художника було включено до складу Аральської описової експедиції 1848–1849 рр. Під час експедиції між командиром і рядовим солдатом складися добрі стосунки, вони жили в одній каюті на шхуні «Констатин». Завдяки доброму ставленню Бутакова до Шевченка деякий час на засланні він не потерпав від солдатської муштри, переслідувань тощо. Шевченко виконав малюнок «О. Бутаков і фельдшер О. Істомін під час зимівлі на на Косаралі» (папір, сепія; 18х27,3).

На Бутакова за порушення заборони Шевченкові малювати було накладено дисциплінарне стягнення.

… едет с женою … – Тобто з Бутаковою Ольгою Миколаївною (1830–1903), художницею, яка розробляла «степову» тематику в образотворчому мистецтві, виконала кілька офортів з малюнків Шевченка періоду Аральської експедиції 1848–1849 рр.

Нашел его у старого Пимена в доме Щепотьевой … – У 1847–1859 рр. М. С. Щепкін наймав у північній частині Москви будинок, що належав домовласниці Щепотьєвій поблизу храму Пимена.

Максимович Михайло Олександрович (1804–1873) – український природознавець, історик, філолог, перший ректор Київського університету (1834–1835). Знайомство Шевченка з Максимовичем відбулося у Києві в 1845 р. Після зустрічі у Москві між Шевченком і Максимовичем зав’язалося листування (збереглося по дев’ять листів). 19 червня 1859 р. під час перебування в маєтку Максимовичів у селі Прохорівці (біля Канева) Шевченко виконав портрет М. Максимовича (тонований папір, італійський олівець, крейда, 34х26,9; праворуч унизу напис олівцем: «1859, Т. Шевченко, 19 июня»). 22 червня 1859 р. Шевченко намалював портрет дружини М. О. Максимовича Марії Василівни (дівоче прізвище – Товбич) (тонований папір, італійський олівець, крейда, 34х26,5; праворуч унизу напис крейдою: «1859 Т. Шевченко 22 июня»).

… по настоянию моих гостеприимных хозяев … – Йдеться про М. С. Щепкіна та його дружину Олену Дмитрівну (1789–1859).

Кетчер Микола Христофорович (1809–1886) – російський письменник і перекладач, лікар.

Бабст Іван Кіндратович (1824–1881) – російський економіст і публіцист, професор Московського університету.

Афанасьєв Олександр Миколайович (1826–1871) – історик літератури і фольклорист.

Мін Дмитро Єгорович (1818–1885) – лікар, поет і перекладач, ад’юнкт-професор Московського університету.

Навестил меня Маркович … – Йдеться про Андрія Миколайовича Маркевича.

… М. А. Максимович с брошюрою … – М. О. Максимович приніс Шевченкові відбиток своєї статті «Сказание о гетьмане Петре Конашевиче Сагайдачном» (альманах «Киевлянин», 1850).

Отправил Лазаревскому два рисунка … – Шевченко відіслав два рисунки – подарунок президенту Академії мистецтв великій княгині Марії Миколаївні.

Грекова Ірина Опанасівна (1823–1870) – дружина московського юриста П. М. Грекова, приятелька родини Щепкіних; мала сильний голос (контральто) і, за свідченням сучасників, майстерно виконувала «страстные и грустные малороссийские песни… » (Тучкова-Огарева Н. А. Воспоминания. – М., 1959. – С. 163).

Петр Михайлович, старший сын моего великого друга … – Щепкін Петро Михайлович (1821–1877) третій (не старший) син М. С. Щепкіна, юрист.

Нарисовал портрет, не совсем удачно, М[ихайла] С[еменовича] . – Портрет виконано на тонованому папері італійським та білим олівцями, 35,8 х 28,7; праворуч унизу напис олівцем: «1858 Т. Шевченко».