Тарас Шевченко - Кобзар [Вперше зі щоденником автора]

Ханжество – удавана набожність, доброчесність.

Вскоре явилася она … – М. В. Максимович – дружина М. О. Максимовича.

… написал ей на память свой «Весенний вечер» … – Йдеться про вірш «Садок вишневий коло хати… » (1847).

… заехали мы в школу живописи … – Йдеться про Училище живопису, скульптури і зодчества.

Мокрицький Аполлон Миколайович (1811–1871) – український і російський живописець і педагог; учнь К. П. Брюллова; брав участь у заходах, пов’язаних з викупом Шевченка із кріпацтва.

… заехали в книжный магазин Н. Щепкина … – Щепкін Микола Михайлович (1820–1886) – російський видавець, громадський діяч, син М. С. Щепкіна.

Якушкін Євген Іванович (1826–1905) – російський етнограф, правник, громадський діяч, молодший син декабриста І. Д. Якушкіна.

Новиков Микола Іванович (1744–1818) – російський просвітитель XVIII ст., письменник.

Казармовидный дворец . – Йдеться про Великий Кремлівський палац (1838–1849), Оружейну палату (1849–1851) та храм Христа Спасителя (1837–1883), збудовані за проектами архітектора К. А. Тона.

Станкевич Олена Костянтинівна (дівоче прізвище – Бодиско; 1824–1904) – дружина О. В. Станкевича, знайома Шевченка з 1844 р.; у листі від 21 липня 1844 р. висловила своє захоплення поемою «Тризна» та іншими творами поета.

Міницька Олімпіада Іванівна . – знайома Шевченка, очевидно, ще з 1840-х років.

… посмотреть скульптурные работы . – Шевченка цікавили скульптурні роботи у храмі Христа Спасителя, виконані відомими митцями П. К. Клодтом, О. В. Логановським, М. О. Рамазановим і Ф. П. Толстим.

… меня и на двор не пустили . – У зв’язку з тривалим продовженням будівельних робіт на територію споруджуваного храму сторонніх осіб не допускали.

Савичев Микита Федорович (1820–1885) – офіцер Уральського козачого війська, познайомився з Шевченком у травні 1852 р. у Новопетровському укріпленні. Тоді ж Шевченко намалював його портрет (кольоровий папір, італійський олівець, білило, 22,5х21; ліворуч унизу авторська дата олівцем: «1852»; праворуч унизу підпис: «Рис. Ш»).

Взял у него летопись Велички … – Величко Самійло Васильович (близько 1670 – після 1728) – український історіограф і письменник, автор праці «Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке, составил Самуил Величко, бывший канцелярист войска Запорожского, 1720». Шевченко взяв у М. Ф. Савичева перші три томи «Літопису» Величка (К., 1848–1855). З проханням надіслати йому перші два томи літопису Шевченко звертався до О. М. Бодянського ще в листі від 1 травня 1854 р.

… подарил мне экземпляр стихотворений Тютчева . – Йдеться про перше прижиттєве видання «Стихотворения Ф. Тютчева» (СПб., 1854).

Кетчер подарил мне все издания своей компании … – В описі книг, що належали Шевченку, складеному після його смерті, зафіксовані такі книги видавничого товариства «К. Солдатьонков і М. Щепкін»: «Сочинения Т. Н. Грановского» (М., 1856); «Стихотворения Н. Огарева» (М., 1856); «Стихотворения А. Полежаева» (М., 1858) та інші.

… кроме своего перевода Шекспира, – он еще в типографии . – На той час почало виходити друге зібрання «Драматические сочинения В. Шекспира. Перевод с английского Н. Кетчера, выправленный и пополненный по найденному Пэн-Колльером старому экземпляру: in folio 1632 года». На час перебування Шевченка в Москві, очевидно, вийшла лише частина V.

… Бабст подарил свою речь … – Йдеться про видання «О некоторых условиях, способствующих умножению народного капитала. Речь, произнесенная 6 июня 1856 г. в торжественном собрании императорского Казанского университета» (М., 1857).

… милейшая хозяйка подарила нам по экземпляру портрета к [ н ]. Волконского … – Якушкіна Олена Густавівна (дівоче прізвище – Кноррінг) – дружина Є. І. Якушкіна із 1848 р.

Волконський Сергій Григорович (1788–1865) – декабрист, член «Союзу благоденства» і Південного товариства. Портрет князя С. Г. Волконського – один з літографованих портретів, що булі видані Є. І. Якушкіним. Портрети поширювалися нелегально.

Забєлін Іван Єгорович (1820–1909) – історик і археолог, знавець Москви.

Оружейна палата – один з найстаріших музеїв у Кремлі; заснований у XVI ст. як сховище зброї.

Вельтман Олександр Хомич (1800–1870) – російський письменник, археолог; із 1852 р. – директор Оружейної палати.