Данте Алигьери - Божественна комедія

11. «Гряди, невісто, от Лівана!» – слова з «Пісні пісень» царя Соломона; в перекладі з церковнослов’янської: «Іди, наречена, з Лівану!»

16. Сотні тих, хто ширить благодать – тобто ангелів.

17. Єгда прорік премудрий (церк.). – Коли сказав мудрець.

19. «Благословен грядий!» (церк.). – Благословен той, хто йде.

21. «Наповнюйте лілеями кошниці!» – трохи змінений рядок з Віргілія (Ен. VI, 883).

32. Явилась жінка – Беатріче.

42. Ранила, як змалку ще, мене. – Данте побачив уперше Беатріче, коли йому було дев’ять років.

52. Сад, зчужілий матері старій. – Рай, що був заборонений Єві після гріхопадіння.

54. На вмитій росами щоці моїй… – Це було коло підніжжя гори Чистилища (I, 121 – 129).

69. В Мінервиному листі – тобто в віттях оливи (ряд. 31).

83. «На тя, Всевишній, уповаю» (церк.). – Ангели співають початок псалма: «На тебе, Всевишній, покладаю надії».

84. «Стопи моя» (церк.). – мої ступні (слова із цього ж псалма).

87. Того, що родить славів, краю – краю славів, тобто Славонії, звідки на Італію віяли холодні північні вітри.

88 – 89. Тече в жарких ґрунтах безтінних – тобто в Африці, де опівдні зникає тінь.

92. Крилатих спів… – спів ангелів.

115. В новім житті – тобто у своїй молодості, про яку Данте писав у книзі, названій «Нове життя».

124 – 125. Тільки я поріг лишила свій до віку другого – Беатріче вмерла, коли їй минуло двадцять п’ять літ.

126. Піддався суєті земній… – Данте був невірний Беатріче і як жінці, і як вищій мудрості.

133. І в яв, і в снах – тобто у видіннях, про які Данте розповідає в «Новому житті».

3. Їх лезом – тобто гостротою слів, звернених до Данте (Ч. XXX, 103 – 145).

11 – 12. Поки Лети хвилі не змили болісної тяготи – тобто пам’яті про заблудження Данте.

42. Точило кружить вістрю встріч – тобто притупляється меч правосуддя.

45. Сирен зачувши – піддавшись оманливій принаді земних благ (пор. Ч. XIX, 19).

71. Наський вітер – в Італії північний вітер, вітер, що віє з нашої країни.

72. З краю Ярби – з Африки, де царював Ярба (Ен. IV, 196).

77. Первістки творіння – ангели.

81. На звірі двоєдиного коріння – на грифоні (див. прим. Ч. XXIX, 107).

92. Жінка, давній мій водій – жінка Мательда (Ч. XXVIII, 67).

98. «Окропи мя» (церк.) – слова псалма.

102. Я води ковтнув. – Данте напився води з річки Лети, яка дає забуття гріхів.

103. Між чотирма жінками чарівними… – Див. Ч. XXIX, 130 – 132 і прим.

106. Зірки ми – в прірвах тьми… – Див. прим. Ч. І, 23.

111. Ці троє, зором знамениті – тобто три «богословські» чесноти.

123. Вид то орлій, то левиний – то орла (божества), то лева (людини).

138. Ще другу красоту єства твого. – Друга краса Беатріче – її уста. Перша – її очі, які Данте уже побачив (ряд. 115 – 123).

2. З десятирічної жаги – побачити Беатріче, яка вмерла за десять років до 1300 року.

9. Трьох богинь – тобто трьох «богословських» чеснот.

16 – 17. Вправо враз пішло славетне військо… – Містична процесія повернула на схід.

28. Прекрасна, що скеровувала хід за колесом… – Мательда з поетами йде за правим колесом, а колісниця повертає вправо.

35. До дерева сухого – до біблійного «дерева пізнання добра і зла», заборонені плоди якого вкусили Єва (Ч. XXIV, 115 – 117) і Адам. Це всохле дерево Данте перетворює на символ імперії.

43 – 44. Хвала, грифоне, що не вдарив дзьобом ти дерева – тобто хвала тобі, Христе, що не зазіхаєш на світську владу.

49 – 60. Алегоричний зміст цього епізоду: грифон (Христос) прип’яв вузлом дишель (хрест) колісниці (церкви) до яблуні (імперії), об’єднав їх (запровадження християнської релігії в Римській імперії), і це мало благодійний вплив на дерево (імперія розквітла).

53 – 54. Коли ж велике світло йде в промінні – тобто коли сонце сходить у сузір’ї, наступному після Риб (небесної плотви), – інакше кажучи, навесні.

65. Повість про Сірінгу. – Див. прим. Ч. XXIX, 96.

72. Голос вигукнув – голос Мательди (див. 83 – 84).

73 – 81. Зміст: «Як – у євангельській легенді – апостоли Петро, Іоанн та Іаков, пробудившись від Божого голосу, який має владу і над кріпшим сном (тобто над смертю), побачили, що на Фаворі немає Мойсея та Іллі, а сам Господь явився в новім уборі, і впали ниць, вражені Преображенням Христа…»

83. Побожниця – Мательда.

97. Німф сімох – сімох чеснот.

99. Австр – південний вітер; Аквілон – північний.

101 – 102. В Римі, куди Христос як римлянин ввійшов… – У небі, куди Христос увійшов як повноправний громадянин.