Д’єго Калб - Сон. Наука сну, або Пробудження після неспокійної ночі

Утім, ще за сторіччя перед тим, у 1739 році, цю ж тему порушив у своїй п’єсі «Сомнамбула» французький письменник Антуан Ферріоль [91] Антуан Ферріоль де Пон-де-Вейль (1697—1774) — французький драматург і поет. . Сюжет, поза сумнівом, видасться вам знайомим: один юнак до безтями закохується в дівчину-аристократку, і та відповідає йому взаємністю. Однак, на біду для закоханих, матір дівчини вже знайшла їй багатого нареченого. Як і в усіх комедіях інтриг, з’являється неодмінний персонаж, який допомагає залагодити справу. В даному випадку це старий слуга багатія, котрий знає слабке місце господаря: сомнамбулізм. Слуга з юнаком роблять усе необхідне, щоб дівчина та її матір захопили зненацька сновиду-багатія, коли той блукає вночі: обидві так нажахані, що скасовують заручини. Любов тріумфує, й закохані залишаються разом, а бідолашний сновида так і не дізнається, чому його знехтували.

Народна міфологія також приділила увагу цій недузі. Приміром, подейкують, нібито сновиди блукають з простягнутими руками, а коли їх розбудити, з ними може трапитися щось жахливе, вони навіть можуть померти. Все це неправда. Якщо розбудити людину в цьому стані, найімовірніше, вона буде просто спантеличена. Тому найкраще в таких випадках відвести блукача знову до ліжка й не дати йому дорогою об щось ударитися.

Не спати, спати без просипу, не давати спати іншим, блукати вві сні... Розладів, які можуть дошкуляти нам уночі, чимало. Відтак, поки вчені й далі досліджують причини їхнього виникнення та методи лікування, ми — сьогодні, як ніколи, — перш ніж ви закриєте цю книжку, бажаємо вам міцного сну та приємних сновидінь.

Баррет, Дейрдре і Макнамара, Патрік. Енциклопедія сну та сновидінь: еволюція, функція, природа й загадка сну .

Розрахована на пожирачів знань про сновидіння та сон, ця енциклопедія відповідає на більшість запитань, які можуть виникати щодо цих фантастичних світів. Варто мати її для консультацій, хоч і англійською мовою.

Борхес, Хорхе Луїс. Сім вечорів .

1977 року вже вельми обожнюваний Борхес виголосив у Буенос-Айреському театрі «Колізей» сім лекцій на різні теми. Одна з них була повністю присвячена тому різновиду снів, що так нас лякає: кошмарам. Варто подолати страхи й прочитати її повністю. Крім того, втішитися іншими лекціями.

Голомбек, Д’єго (упорядник). Людська хронобіологія. Біологічні годинники здорової та хворої людини .

Являє вельми широку панораму цієї порівняно нової галузі біології й містить статті дослідників з різних країн світу про предмет, що набуває дедалі більшого значення та застосування. Позмінна праця, ефект далеких перельотів, гормональні й репродуктивні ритми, циркадні ритми та застосування у фармакології — ось лише деякі з багатьох проаналізованих тем.

Екірх, Роджер. Наприкінці дня: ніч у минулому .

На базі дослідження, якому він присвятив понад двадцять років і заради якого вивчив численні архіви, Роджер Екірх подає найрізноманітнішу інформацію: від «Одіссеї» Гомера, не оминувши щоденники, юридичні документи та медичні видання, до даних сучасних африканських племен. З допомогою такого широкого репертуару він доводить, що звичаї сну в людей не завжди були однаковими. Деякі, здається, втішалися пробудженням серед ночі. Щоб дізнатися, що вони робили в ці нічні періоди неспання, варто докласти зусиль і прочитати книжку англійською.

Кальдерон де ла Барка, Педро. Життя — це сон .

Фатальність долі та сприйняття життя як сну — дві великі філософські теми, якщо такі існують, — порушує цей класик іспанської барокової літератури. Педро Кальдерон де ла Барка здатний об’єднати й схвилювати нас історією головного героя, Сехізмундо. Читання віршованого тексту може видатися попервах дещо важким, однак згодом його ритм і актуальність теми захоплюють читача.