Міністерство оборони України: Аналіз бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24-29 серпня 2014 року

Ще до початку захоплення Російською Федерацією та її найманцями території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також частини Донецької і Луганської областей, Україна зіткнулася з безпрецедентним інформаційним впливом з боку країни-агресора. Масштаби брехні і інсинуацій стали вражаючими навіть для фахівців з провідних країн світу, які мають великий досвід у веденні інформаційної боротьби. Військовими експертами такий вплив розцінюється як елемент інформаційної війни, який, в першу чергу, має на меті дискредитацію військово-політичного керівництва країни і її збройних сил. Саме у такий спосіб кремлівські пропагандисти намагаються замаскувати збройну агресію Росії проти суверенної держави України під наші внутрішні проблеми.

Наші Збройні Сили зруйнували міф про непереможність російської армії. Антитерористична операція подарувала країні нових героїв — солдатів і офіцерів, що воюють на Сході.

Загибель або поранення українських військовослужбовців викликають у нас біль і справедливу ненависть до окупанта. Але навіть в праведному гніві нам потрібно єднатися в прагненні до перемоги над ворогом, вміти протистояти ворожій пропаганді і не втрачати тверезого погляду на події минулого.

39-й батальйон територіальної оборони (БТрО) виконував завдання з недопущення прориву незаконних збройних формувань (НЗФ) на шести блокпостах в районі населених пунктів Обільне, Олександрівка, Новий Світ, Світле, Новодвірське, Многопілля Донецької області. Базовий табір 39-го БТрО було розгорнуто в районі с. Чумаки Старобешівського району. Також в районі Чумаків була зосереджена реактивна батарея 93-ї окремої механізованої бригади (ОМБр).

2-а батальйонна тактична група (БТГр) 51-ї ОМБр виконувала завдання по рубежу Олександрівка — Кірове — Новодвірське.

40-й БТрО виконував завдання з блокування Іловайська шляхом виставлення опорних пунктів та блокпостів на основних шляхах сполучення та висотах в районах Грузько-Ломівка, Кобзарі, Зелене, Покровка. Базовий табір батальйону було розгорнуто поблизу с. Покровка. Також в районі с. Покровка був зосереджений рейдовий загін зі складу 3-ї БТГр 51-ї ОМБр.

Загальновійськовий резерв керівника сектору Б (підрозділи 93-ї ОМБр та 17-ї окремої танкової бригади (ОТБр)) були зосереджені поблизу Грузько-Ломівки, Зеленого, Широкого та Кобзарів.

3-я БТГр 51-ї ОМБр (у якості загальновійськового резерву) була зосереджена в районі сел. Дзеркальне Амвросіївського району. Також поблизу Дзеркального було зосереджено угруповання української артилерії: реактивна артилерійська батарея та реактивний артилерійський взвод 51-ї ОМБр, зокрема батарея САУ 2С1 «Гвоздика»; 6 од. мінометів 2С12 «Сані»; 4 од. протитанкових гармат МТ-12 «Рапіра».

1-а БТГр 28-ї ОМБр, 1-а БТГр 51-ї, десант (до 50 осіб) 25-ї окремої повітряно-десантної бригади (ОПДБр) та сили 3-го окремого полку спеціального призначення були зосереджені в районах населених пунктів Кутейникове, Благодатне, Амвросіївка.

В районі с. Велика Шишівка Шахтарського району зосереджувалися сили і засоби ротної тактичної групи 93-ї ОМБр. Оборону важливої висоти — кургану Савур-Могила — здійснював зведений підрозділ під керівництвом полковника Ігоря Гордійчука.

Зведений підрозділ (до 20 осіб) зі складу 42-го БТрО у взаємодії з підрозділами спеціального призначення висувалися в район Савур-Могили для посилення підрозділів, що його обороняли, та знаходилися в районі с. Свистуни Амвросіївського району.

5-й БТрО виконував завдання з посилення ділянки державного кордону на рубежі Кутейникове — Мокроєланчик, встановивши блокпости на загрозливих напрямках.

9-й БТрО виконував завдання з оборони рубежу Мокроєланчик — Новоазовськ.

У м. Іловайськ зосереджувалося до 250 бойовиків.

На південно-східній околиці м. Моспине противник обладнав укріплений район та зосередив там до 500 бойовиків. Мости через річку Грузька було заміновано.