Taylor, Anthropology, 261 —262.
*” Comte Gobtet D'Alviela, Histoire religieux du leu Vervier, 1886, 77.
*'* Сарафовь, Спадині» руссклго ««ропа. 1*65, *8—90 '* Bugfhot. Physics and Politics, er Ul - 142 y Sit*r'a. op. сИ„ 346
И«V курваїв (КитаїІ, кола вони налякані якоюсь канною небезпекою, найчастіше тільки гаданою, и* то полярне сяйво, старі люде наказують тимчасово обмінюватися цілому племені жінками». G. Raynaud. La femme, le mariage, la famille en Australie, Bullet de la Soc, Ethnograph.; 1890. 2e ser,, 42. p 149
13 яеликим ылоаилеиням знайшла мни цікавій праш Westennarck'a The histori of human marriage, London. 1892. 148. підтвердженим нашої думки «When the mode of contracting a marriage altered, the earlier mode, from having been a reality, survived, as a ceremony» На жаль, книжка, видана фінляндським ученим, з'явилася вже nui, коли наша праця була майже вся вже видрукувана і мн могли скористатись нею тільки напрнкінці наїиоі праш
У зулусів період зрілостн у парубків та дівчат відзначають великими святами, що до них обидві статі готуються шість тижнів, а иноді й шість місяців. У призначений час всі молоді дівчата идемени, які досяглн періоду зрілостм. виходять з села на беріг річки і зостаються там. цілком ізольовані, під проводом лгтньої жінки; зостають-
FI. Mariam, Nunta la Români, Bucuresci. 1890. Автор присвятив цілу главу цьому цікавому святу (гл. X.
*“ У іаіначгній ВИІДГ праці T Рильського іиаіодммо факт, шо нам здасться дианич Під час сссН окружного суду • H Смирі Іиа Київщини підсудна, бажаючи домети несилу свого чоловіка, посилаються на весільною старосту, шо мусів заступити молодого, шоб виконати його функцію дли дефлорації Свідкові стало ніяково, але один э присяжних, також селянин, дуже поважно сказав, шо игма чого йому соромитись, «би пг ж у нас такий чакои, що староста мусить заступати жгииха в разі иеобхідиости. шоб шлюб був доконаний» (Кіевская Старииа. 1890. IX, 372) Було б дуже цікаво перевіряти цгй факт чи справді or був староста, а ие дружко? Коли б факт був вірмий. ми мали б тут пережиток орава дядька з материного боку...
Костомарові*, журн. сБесіда», 1872, XII, 29.
Несторовий Літопис за Лавремтовським списком, під роком 1523 (1015).
■' Сказаній о свягыхъ Борис* и Г.тъбѴ Сильвестровый список* XVI в., нзд. Срезневскимъ. СПБ.. I860
Публікуючи такий цікава* документ, шо Його перства» для нас Де ла Фліз, ми не можемо іробита цього, не сказавши кілька слів про автора Йога, цілком досі невідому особу; ім'я Його не публікувалось ніде, гоц і дуже ласлу rosy* на те, щоб бути вказаним у французькому журналі, присвяченому оглядам народних трал ній А Доктор Де ла Фліз (Dr. De la Filze) був військовим лікарем у французькій імператорській гвардії; р 1812, а бою під Красним Його взято в полон, і він знайшов собі притул в гостинному домі російського генерала Гудовича Одружившись з племінницею свого протектора, він купив пізніше невеличкий маггок иа Кнівиїині та, склавши потім іспити в петербурзькій Медичній Академії, був призначений р. 1843 на посаду лікаря в Удільному Відомстві; пішов до демісії р. 1858 і вмер р. 1861. Він залишив після себе два рукописи, не видані й досі: І ) «Description médico topographique des Domaines du district de Kiev>, 1854 p. де знаходиться багато відомостей про санітарний стан селян тощо, і 2) «Description ethnographique des paysans du gouvernement de Kiev» (154 сторінки In folio), шо належать нині Музею Хрнстіянськоі Старовини при Київській Духовній Академії Ці остання праця, і якої ми II наводими наш малюнок, поділена на три частини: археологію, історію та етнографію Дві перших частини дуже цікаві навіть
і тепер; до них долучено чотири таблиці з малюнками річе* кам’яної та бронзової доби, малюнок дольмена тошо Третя частина, найважливіша, містять в собі дуже детальний опис житла, костюмів тошо. філологічні та ліигві стичні дані, весільні обряди, похороанмй ритуал, кілька пісень, прислів'я та забобони, багато народних переказів тошо. Обидві праці написані французькою тв московською мовою.
«Наука» Журнал. заснований Наумовнчем Відень, 1889, червень.
«РусеRa« Старина* 1887. XII. 23І (инт я Аиучииа. ст. 52. of> сМ І.
иWisla. 1992, VI, 689
" Ану чай. op at . 53 — 55. Див також: Матеріали для руссяоА етнографія. II, 120
'• Rochholz, Deutscher Glaube und Brauch. Berlin. 1867,1. 199. цнтояаие а Анучина (crop 57) Кілька лп тому ілюстровані журнал я репродукували картину Брюиа. де бу в змальований перевіз труии иа саиях у Вогелах. В Сало ні 1894 р ми запримітили картину Равеля: «Ельзаські втікачі перед ворогом року 1870*. голова родини везе жінку та ріжні речі иа санях. спускаючись з гори по дорозі лісом, і дерева в лісі вкрил мовною лист кою
Читать дальше