Вовк - Студії з української етнографії та антропології

tit В к«ин„к Шіиплм Мііоріи л Дрпностсй. 1Я5І, і IX, і-і 3- 4, у Чкчиїнл

‘ A Фломімшяѵ Ьпжптвм лрсвннтъ оиняиь. І. т 225.

м нвчакииіки \ нього мгалмюго іцмг.14-1!! Судуть зазначці JU.1I

чм„num.. Бі.ігирси» народнії іборним, Болград. 1872, ст. 22. Ї5 >чаток іші праці вже був і явився в Ш томі Сборника ад народна умотворения наука и книжнина (видання м ва Освіти в Болгарії), Софія, 1890, як ми дістали видатну працю нашого іемляка проф. Макс. Ковалев ського (Marriage among the early Slaves. Folk-lore. XII. 1890). який тракту« ту саму тему і приходить майже до нх самих висновків вистудіювавши шлюб у старих слав'ян з точки погляду історично юридичного. В цій праці, а но спеціальнішій. ніж наша, читачі знайдуть багато надзвичайно цікавих і навчаючих фактів, шо стосуються до нашої теми ^ 1

ьElisé Reclus, Les primitifs. 105; Liebrecht. Zur Volkskunde, 394—395. мРусскія досгопричъчатслыіости. Москва, 1915, І, ст. 94 і 101.

97Якушкинъ. op. dt. ст. IX — 7.

" F. de Saussure в своїй замітці дли Giraud-Teuion, Les Origines du mariage et de I« famille, 600.

*® У XVJI1 ст. жени* сам давав палиці свитам як емблему уповноваження ті місії. що віл ті давай їм Кали повсіші. Описані? снадебнылъ украинекил ь обрядогь. 1777. передрук в Ла/їьковс/ud Сбориикъ. 1889. !! 1. ст 165. Про так** самий лвичай в Італії, Угорщині та Бретаиі див A de Gubentatis, Storta comparais degti us» гштгіаіі m Malia. Mil 1878. Ы. 67

Цей звичай до наших днів практикувався в деякял. місцевостях Галичини та України Ui палиці, мабуть, до того нір А і тотгмиими іиоками. бю жадного сумніву грали ролю акредитивної грамоти, яка стверджувала, що дані посли справді вислані від певно» особи

" В лгяки* місцевостях цей хліб кпнчг мусить бути позичений у сусід» Ф. Нилолайчі/кь, Кіеаская Старина, 1883. II. 388 В Болгарії свати також мають палиш та хліб (краваи). Bogisit. Zbomfk sad pravn ob«î. 254—258 мУ бойків у Галичині батіг дружби прикрашають стрічками та маленькими дзвіночками, ідо звуться там — колоколыіі Olga Rosikicwici, Obr^Jy і pieni ve&dnr ludu ruskwfto we wsi Lolime, Krak6w. 1886, 18. У захід»Й Україні (Нпвтород-Волинський повіт) маршалок також маг на ознаку свою титулу палицю в формі вил, прибрану також стрічками та дзвіночками А Верещинська, Весілля в Ост роп ол і Новгород Волинського повіту.

“ В багатьох місцевостях України та в Румунії е звичай обводити ріжними кольорами, найбільше червоним, вікна в тих хатах, де f дівчата на виданні, або також малюють,— завше червоним.— частину задньої стіни. Ф Ни-колайчукь. ор. сі!.. Кіевская Стар., 1883, II, 368

мО. Roszkiewicz. op. cil., ст 12 Цей звичай, шо є складовою частиною шлюбних церемоній у стародавнії індусів (Hindous» (Weber. Indische Studien) і иаподоблюе. мабуть, ріжні хитрощі. яких вживали під час реалізації примітивної купі мі-продажу молодої, знаходять те у болгар, сербів та у чехів (Сумцовъ . О свадеби обр., 27— 28). а також у румунів (Reinsberg. Hochzeitsbrauch. 53) Звичай цей ісиус також у Франції (Laumier, Cérêtn nupt. 38—39). иноді (в департаменті Landes) з тою тільки ріжницею. шо там дівчат показу« сам батько молодої (Wall len. Moeurs, usages et coutumes. Bruxelles) Про аналогічний звичай у Франті див також Felix Pyat. Les Français peints par euxmèmes, 11. 329. В Італії також батько милодоі показу* дівчат молодому, шо запитує, чи нема«' тут дівчини на виданні (Salon Marino Abate. Usi nuzziale dei contadini della Romagna Pisa. 1878. 17). Про такі самі звичаї в Італії. Швеції та Німеччині див. A de Gubernatis, Storia comparata deglt usi nuzziali in Italia. 77—78 MC). Roszkiewicz. op. eit

мУ гірських мешканців Галичини старостів вибирають з-поміж рідні, кумів чи ииших селян, що користуються повагою, на це вказуі їх назва — батьки. Наука, вид. М. Наумовича. 1889. VII (липень), ст. 412.

93 58 K<��“ Uy"” t* К"**- 1'* 1* 1Кіілпмийґькоіо повіту Правда, журнал. Львів, 1890. т. III. вип IX.

Хр. Воккова Весілля у Бердичівському пов. Київської губ., 1873 (руколисі.

|| «Няука». «ид М Наумович, Відень, VIII. ст. 474 - 475.

O. Raszkiewicz. Obrapdy і рісші wesdne ludu riskiego we w*i Lolinie, Krakôw, 1186. 7—11.

—Там сам«, ст. 475.

■ У Болгарії, на се. Юрія,— 5 трійня — 23 квітня (Юр»А — сояце ■ сдааииській міфології), дівчата ходить у ліс та иа вол* збирати зілля, що Нош вони мастоюсль. На иіЯ настойці вовн ноті« печуть хліб у формі півкулі; nef хліб M.w сяяшеиме значений. Зверху хліб оздоблений фігурками з того самою тіста у амглнді коней, овець. рогів, хвостів І т. П-, і зветься він богояши — Любенъ КариегАѵаь. Памятиики иародмаго бита болгари, 193, 212—213.

>тДо того Сумцов idM у своїх повні праинд ирміодять майже до тих сам m a висновків. внводячн слово лоро аай од слова корова. Сумцьвъ, Хлгбъ гь обрядахъ н пѣснягь, Харькогь, І№5, 123—124.