Collective work - Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка

Рослинний світ і культивування

Серед багатьох можливих класифікацій європейського клімату нас цікавлять саме ті, які багато уваги приділяють наслідкам, спричиненим екологічними відмінностями, з якими стикається населення Європи. Насамперед до них відносять відмінності, що стосуються рослинного світу, від якого великою мірою залежить життя людей. Стихійні трав’янисті рослини та сезонність їх росту визначають можливість їхнього розвитку в диких умовах. Різниця в наявності та здатності до відтворення окремих порід дерев і кущів вказує на кількість та технічні якості такого важливого матеріалу, як деревина.

Рослинний світ і харчування

Врешті-решт, вирощування певних видів рослин – як трав, так і дерев, зумовлює різні можливості поступу різноманітних систем землеробства та скотарства; навіть за однакового технічного рівня сільського господарства відмінність у рослинному світі передбачає різні варіанти виробництва та харчування. Сукупність рослин, що ростуть як стихійно, так і культивовано, створює неоднакові можливості для людського життя в матеріальному плані. Саме тому ми переходимо до поділу Європи на кліматичні пояси та до середовищ (передусім рослинних), які в них розташовані. Цей поділ робить спрощення практично неминучими, оскільки клімат і навколишнє середовище непомітно змішуються одне з одним, рідко створюючи достатньо чіткі лінії на кшталт тих, які ми пропонуємо з навчальною метою.

Течія Гольфстріму

Західна частина материка зазнає ефекту закону Коріоліса – його обдувають майже постійні теплі й вологі південно-західні вітри і на нього також впливає течія Гольфстрім; обидва феномени пом’якшують температуру навіть у найвищих широтах. У центральній смузі атлантичної частини материка, що відповідає Північній Іспанії, західній половині та північному узбережжю Франції, так само як і всім Британським островам, – подібний вплив дає змогу визначити клімат і навколишнє середовище як «місцевість панування помірних західних вітрів». Цьому поясу властиві прохолодне літо (середнє значення влітку нижче за +20–21 °C), помірна зима (середнє значення в січні вище за +2 °C) і дуже мінлива погода – з дощем, який є необов’язково рясним, зате триває кілька днів, притаманний усім порам року та становить перевагу зимнього періоду, сприяючи розвитку рослин практично протягом усього року, адже вегетаційний період, як правило, починається при температурі від +4 °C. Щодо лісів (де дерева зазвичай мають широке листя), то вони можуть бути великими, але їх розвитку заважатимуть надмірна вологість та/або сильний вітер. Також слід згадати простори Ірландії, Шотландії та Англії, де лісу або взагалі немає, або після вирубки він не може вирости самотужки і поступається місцем болотам. Найпрохолодніша зона цього середовища – яка відповідає більшості територій Британських островів (хоча подібне явище також можна побачити на берегах Норвегії) – була найпривабливішою територією для ведення традиційного сільського господарства, що за умови пристосування самого довкілля надає багато можливостей для людської діяльності.

Система infield – outfield

Йдеться про так звану систему infield – outfield [9] З англ. infield – присадибна ділянка, на якій часто проводяться сільськогосподарські роботи, outfield – віддалена земельна ділянка, що рідко обробляється. – Прим. пер. , яка полягає в постійному обробітку присадибної ділянки для ведення сільського господарства (infield) та збереження інших територій (outfield) – земель, придатних для подальшого обробітку і розширення пасовиськ. Овес – як і ячмінь – зазвичай використовувався для сівби завдяки короткому вегетативному періоду, після якого пасовисько залишалося вільним протягом усієї зими. Постійна вологість також сприяла росту довгостеблових рослин і, відповідно, – особливо на Британських островах – поширенню солом’яних дахів більше, ніж будь-де.

Кукурудза та виноград

У крайній південній частині Атлантики наслідком добре збалансованої вологості та високих літніх температур є введення – серед традиційно культивованих – інших видів рослин, чутливих до згаданих вище характеристик: це стосується кукурудзи, що росла в Галісії й Астурії з давніх-давен і яку продовжують вирощувати й досі. У такій місцевості, як Аквітанія, де нижчі температури поєднуються з меншою кількістю опадів через відсутність гірських бар’єрів, які затримують вологу з океану, формуються сприятливі умови для росту виноградної лози. Добре відомим є те, що ця рослина, яка найліпше розвивається в середземноморському кліматі, може давати плоди і в інших регіонах, навіть пізньої осені.