Михайло Бервецький - МАКУНІВ – НАРИС З ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

© Михайло Іванович Бервецький, 2021

ISBN 978-5-0053-4103-7

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Михайло Бервецький

Цю скромну працю присвячую

світлій пам’яті своїх батьків:

Бервецькому Івану Михайловичу,

Бервецькій (Гапало) Марії Іванівні

Дух нашої давнини. Походження нації

Народи не виникають стихійно, не формуються випадково, під дією

сліпих обставин, Бог творить народ, як певну колективну особистість зі своїми

здібностями, характером та інтелектом. «Усі народи, які Ти створив, прийдуть

до Тебе і поклоняться Тобі» (Пс. 56:9).

Народи є благодатним поживним середовищем для зростання талантів.

Лише народ може оцінити належним чином і зберегти своїх геніїв. Лише в

національному лоні може вповні розквітнути обдарування митця, дослідника.

Формуючи народ, Господь дав йому все, чим він може явити свою

особливість серед інших народів. У цей своєрідний пакет Бог вклав яскраву

схильність до того чи іншого виду діяльності, певного роду відмінності, свій

для кожного утворення характер, силу для захисту та праці й мову як основу

культури. Якщо відсутні деякі з цих важливих параметрів, нація поступово

втрачає свою самобутність або розвивається в скаліченому, неповносправному

вигляді.

Нацією називаємо цілість населення, що його духовні прикмети скриті і

явні (як звичаї, мова) а також антропобіологічні риси становлять виразну

цілість упродовж часу (історії). Трипільські, еллінські і готські основи створили

і наситили обличчя, стержень нашої української нації, дали їй відрубність і

живлові традиції. Зате лише від Київської імперії, що зросла на цих

праукраїнських традиціях, почався блискучий період свідомої української раси.

Сам Київ виріс із трипільських селищ, із еллінського метрополісу, готського

данапарстадиру. На націю в цілому або лишень на її окремі групи мають вплив

домішки. Домішки, які мали вплив на українську націю, розрізняють на два

роди: домішки крові і домішки духовного стану. До перших належать: домішки

кочовиків, кельтів, римлян, трайківців, іранців, кавказців і норманців, до других

– жидів, римлян, поляків.

Національність приймаємо як форму, в якій найкраще, найлегше

улюблено можемо виявити зміст життя, наші ідеали і мрії, і тому вона для нас

повинна мати широкий, універсальний характер і ні в якому разі не повинна

стати синонімом політичних відносин. А ще національність потрібно розуміти

3

як кращу форму життя, як засіб до досягнення цієї мети, то в цьому останньому

моменті національність стає сама метою, ціллю, форма становиться змістом.

Макунів – село в Україні, Мостиському районі Львівської області. Населення в 2000 р. становило 404 особи. Орган місцевого самоврядування —

Маломокрянська сільська рада.

Велике за площею село, що розкинулось на мальовничих

пагорбах Передкарпаття. Від села до м. Судова Вишня – 14 км, до райцентру

м. Мостиська – 19 км і 15 км до залізничної станції Судова Вишня.

Межею земель села на півночі є одна з приток річки Вишеньки, що бере

початок біля села Мала Діброва, проходить через Шишоровичі і впадає в

р. Вишеньку за хутором Берці. По обидва боки річки було торфовище, що

займало близько 200 моргів. У 50-их роках XX ст. було створено державну

артіль, що нарізала рудавину (торф), яку продавали жителям на опалення хат. В

60-их роках провели рекультивацію цієї площі, яка нині стала пасовищем.

Через центр села із заходу на схід проходить ще одна притока

р. Вишеньки, по обидва боки якої утворилась долина. На схід від хутора Берці

росте діброва площею близько 2 моргів.

Існує легенда щодо походження назви села. На місці сучасного села була

болотиста місцевість, навколо якої росли і вабили око багряні маки. Згодом