Михайло Бервецький - МАКУНІВ – НАРИС З ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

українці цих поколінь. 18 березня 1921 радянська Росія і Польща підписали

договір, в якому кордоном між ними визначено річку Збруч.

12

В 1924 р. уряд Польщі заборонив вживати українську мову в державних

документах східної Галичини, яка входила до її території. Греко-католицька

церква, хоч і була захищена особливою угодою- конкордатом- між Польщею і

Ватиканом, не надала її священникам гарантованого захисту від державних

репресій. Їх карали за вживання української мови або українських форм

прізвищ при заповнені метрик. Це викликало активний супротив населення.

Польська

влада

відповідала

українцям

жорстокими

репресіями.

Західноукраїнські політики могли сподіватися на вирішення національних

проблем лише у полум’ї нової війни, подих якої вже чувся в повітрі.

8 червня 1930 р. члени громади с. Макунів створили осередок товариства

руханкового і сторожі вогневої Луг, вони просять Високе Воєводство

затвердити їх статут і дати дозвіл на існування товариства Луг в с. Макунів

Мостиського повіту. Голова – Кутний Микола, писар – Фольтович Михайло, члени основателі: Кравець Микола, Кобилка Михайло, Бервецький Данило, Маньковський Іван, Шидлівський Стах, Церковний Стефан, Фольтович Іван, Гринчук Іван.

Цілі товариства:

А. Гуманітарні:

1. Нанесення помочі при пожарах.

2. Нанесення помочі при повенях.

Б. Культурно-освітні:

1. Поширення просвіти між членами.

2. Ширення замилування до руханкових вправ і спортивних ігор.

3. Піддержування товариського життя.

24.05.1931 р. в с. Макунів жителі села створили кружок Краєвого

товариства господарського «Сільський господар». Відповідно до статуту метою

товариства є: гуртувати хліборобів для збереження їхніх станових інтересів, для

піднесення сільського господарства, для плекання сільсько-господарської науки

та піднесення добробуту і культури українського хліборобства. Основателями

кружка стали: Крукеницький Федір, Савіцький Федір, Коваль Іван, Бенцак

Захар, Базиляк Павло, Кравець Андрій, Коваль Юрко, Різничок Іван, Шидлівський Роман, Бундзила Іван. Реєстрація кружка відбулася 26. 07. 1931 р.

У 1934 р. керівником (війтом) місцевого органу самоуправління

муніципалітетом (ґміною) с. Макунів був Крукеницький Микола. Цей орган мав

сво

печатку.

Особливого значення набув культ могил українських героїв. По усіх селах

насипували символічну могилу-курган на пошану героям, біля яких в день

першого листопада як на зелені свята правлено панахиди, виголошувано

патріотичні промови й співано патріотичні пісні.

13

Друга Світова війна.

«Виросли у кайданах слав’янськії діти

І забули у неволі що вони на світі!»

«Єретик» Т. Шевченко

Наближався вересень 1939 року. За таємною угодою між правителями

СРСР та третього рейху, відомою як «пакт Рібентропа-Молотова», Європу

було поділено на сфери впливу. Німці почали здійснювати цю домовленість, напавши 1 вересня 1939 року на Польщу і розв′язавши таким чином другу

світову війну. За два тижні гітлерівські війська окупували частину сусідньої

країни, вийшовши на умовлену зі совєтами лінію Сян-Ганька-Солокія-Буг.

Оскільки совєти затрималися із введенням свої військ у Польщу, то їхні

союзники рушили далі на схід. Тільки 17 вересня Червона Армія перейшла

кордон на Збручі. Така тактична затримка згодом використовувалася із

пропагандистською метою: совєти отримали змогу представляти агресором

лише гітлерівців, а своє вторгнення пояснювали, як «визвольний похід

Червоної Армії з метою взяти під свій захист життя та майно населення

Західної України та Західної Білорусії».

В 1935—1938 рр. через важке економічне становище багато жителів

Західної України виїзджали на заробітки у Францію. Серед них були і жителі

с. Макунів Бенцак Роман Васильович (1907), Кубіцький Павло Федорович

(1905), Іваницький Іван Іванович (1900), Крукеницький Федір Петрович (1910) з дружиною. В 1938 році на заробітки у Францію виїхав Буяр Михайло

Павлович. Проживаючи у Франції мав сім’ю, двох дітей. Під час Другої

світової війни воював у Французькій армії де був тяжко поранений. Після війни

зустрівся на чужині з братом Миколою. Додому вони не поверталися. З

початком війни Німеччини з Францією, наші земляки добиралися різними

шляхами додому, але попали в німецькі концентраційні табори. В табори