Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

Одні й ті ж маршрути й місця перевірок використовувати не можна. На повторенні погориш.

Вибравши маршрути, починай шукати місця сигналів, схованок, зустрічей і явок. І не тільки для себе. Для заступника резидента, для резидента, для начальника дільниці, напрямку, управління, Головного управління.

Знайшов місцину - опиши її: «Абсолютно таємно. Явка «Горизонт-5». Місце... Час... Загальні знаки... Точний знак... Пароль... Відгук...»

Все це відправляється адресатам і десь зберігається. Раптом знадобилося начальнику напрямку місце графічного сигналу в Мілані - він відкриває сейф і вибирає один варіант з можливої сотні. Після того на описі ставиться червоний хрест. Ніколи більше це місце для встановлення сигналу не буде використовуватись. У кожного начальника на кожен випадок підготовано достатньо місць зустрічей, маршрутів перевірки, явок. Потрібен короткотерміновий тайник у Марселі? Ось опис місця. Потрібен довготерміновий тайник у горах Норвегії? І це не проблема.

У кожного розвідувального начальника заготовлені варіанти на багато років наперед. Начальнику ГРУ генералу армії Сєрову знадобилося організувати явку в Лондоні. Для цього треба тільки відкрити величезний сейф. Це - тайники малогабаритні, це - великогабаритні, це - місця сигналів, а це - явки. Ось придатна - «Малий ведмідь 41». Чим добра? Тим, що чітко прив'язана до місцевості: станція метро «Ланкастер Гейт». Вихід тут тільки один. Не помилишся. На весь квартал - один величезний будинок, готель «Ланкастер». Це майже центр Лондона, але натовпу тут ніколи немає. Якщо наша людина піде за годинниковою стрілкою від входу, а той, хто його повинен зустріти, - проти годинникової, то вони один одного побачать. Їм обом не треба стояти на місці й чекати. Якщо вони не зустрінуться на першому колі, на то є друге...

У ГРУ немає управління нелегальної розвідки. Кожен начальник напрямку та управління веде кілька легальних і нелегальних резидентур. Найважливіші нелегальні резидентури начальник ГРУ веде особисто. Для цього в нього є група помічників.

У справі Пеньковського начальнику ГРУ генералу армії Сєрову Івану Олександровичу допомагати ніхто не міг. Операції він розробляв сам, використовуючи полковника Пеньковського і як радника, і в якості виконавця.

Отже, «Ланкастер»... Якщо тільки англійці виявляться не такими обережними, як той дипломат у Москві.

Громадянин Пеньковський з'явився рівно о 18:00. Від виходу - за годинниковою стрілкою. На тротуарі - нікого. І на протилежному боці вулиці - теж порожньо. Повернув за ріг - нікого. Повернув ще. Назустріч самотній перехожий: капелюх зелений, окуляри, в лівій руці парасолька. Пеньковський пройшов повз нього, зупинився на розі, ніби роздумуючи, а чи туди я йду? Повернув назад. Побрів до вокзалу Паддингтон. Зелений капелюх майнув на іншому боці вулиці - її власник рухався вслід. Дотримуючись дистанції. Вокзал Паддингтон - за два квартали від готелю, але тут зовсім інше оточення. Паддингтон - перший у світі залізничний вокзал. Паддингтон - одне з див XIX століття. Звідси Брюнель, найбільший інженер усіх часів і народів, проклав залізничний шлях на Бристоль. Дорога вражала своєю протяжністю. Тому була названа Великою західною. А в Бристолі Брюнель звів перший у світі металевий підвісний міст, з'єднавши дві скелі потужного каньйону. І тут же побудував перший у світі трансокеанський лайнер «Ґрейт Британ»: їдь в Лондоні на вокзал Паддингтон, сідай у потяг, у Бристолі тебе чекає лайнер з величезною чорною трубою і трикутними вітрилами на семи щоглах - прямий шлях з Лондона в Нью-Йорк.

Так це не все. Від Паддингтона пролягла перша у світі лінія метро Паддингтон - Фарингтон. Сім станцій. 1864 рік. З тих часів коло Паддингтона людський вир. Герой дитячих книжок, ведмежа без імені, звідси починало свої подорожі. І його назвали Паддингтон. На вокзалі Паддингтон ціла галерея магазинів з ведмедями на ім'я Паддингтон. Той, хто колись підбирав явку в Лондоні коло готелю «Ланкастер», назвав її «Малий ведмідь», натякаючи на близькість до вокзалу Паддингтон.

Місце вибрано зі знанням справи і, я б сказав, - зі смаком. На місці контакту - майже завжди немає нікого. Легко в останній момент примітити стеження. І так же легко визначити хто зустрічає. Але поруч - вирує Лондон з тисячею шинків, крамничок, грандіозних готелів і незліченною безліччю дрібних готелів на п'ять-сім номерів. На Паддингтоні є на що подивитися. І є чим пояснити свою тут появу: гріх побувати в Лондоні, не побачивши Паддингтона.