Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

- Висоти великі. Швидкості - теж.

І який же пілот-винищувач не любить швидкого польоту?

Після другого фільтру залишилося 12 осіб. Ця команда отримала назву «Група ВПС № 1».

Члени першого загону космонавтів знайомляться з космічною технікою 14 січня 1960 року; другий зліва - Юрій Гагарін.

З цієї групи виділили шістьох. А з них - першу трійку: Гагарін, Нелюбов, Титов.

З трьох вибрали одного.

Приблизно так у тому ж році працював начальник ГРУ генерал армії Сєров. Тек спочатку було багато, потім менше і менше, поки не залишилася одна. І розмова з полковником Пеньковським почалася приблизно з такого ж запитання:

- Ви б хотіли брати участь у розвідувальній операції особливої важливості, неймовірної складності і смертельного ризику?

- Так.

- Ви готові?

- Готовий.

- Мені потрібен доброволець. Вам, полковнику, даю право в будь-який момент відмовитися від виконання цього завдання. Суть справи. Найближчим часом у Радянському Союзі буде проведений запуск космічного корабля з людиною на борту. І це може стати початком кінця. Кінця людства. Економічна система Радянського Союзу не витримує конкуренції з економікою Заходу. Рано чи пізно - думаю, рано, - Радянський Союз розвалиться. У наших правителів одна надія - торгувати ресурсами.

- Але торгувати ресурсами - торгувати Батьківщиною!

- Правильно. Ви, полковнику, як бачу, не забули заповіти товариша Сталіна. Сталін так і казав: торгувати ресурсами - торгувати Батьківщиною. А Хрущов ці заповіти забув. Вірніше - ніколи цієї точки зору не поділяв. Хрущов вирішив торгувати ресурсами, тобто Батьківщиною. В Радянському Союзі почалося будівництво найпотужнішої системи трубопроводів у світі, щоб викачувати нашу нафту. Скажу більше: Хрущов має намір російську нафту продавати за американські долари.

- Цього не може бути! Це неправда.

- На жаль, полковнику, це правда.

- Але чому за долари? Нехай вони везуть до нас свої товари, ми їх обкладемо на кордоні податком, нехай продають найкраще, що у них є. Нехай зароблять рублі, а вже на них купують нашу нафту.

- Все правильно, але Хрущову простіше продавати за американські фантики. Проблема в тому, що скільки б він їх не заробив, наша система влаштована так, що від нас люди втікають на Захід, а з Заходу до нас не втікають. Основна діра, через яку втікають - Західний Берлін. Якщо дивитися ширше - Західна Німеччина. Зараз перша людина полетить у космос, і Хрущов почне дипломатичний і політичний наступ, щоб вирішити проблему Берліна і в цілому проблему Німеччини. Дипломатичний і політичний наступ може перерости у військовий. Простіше кажучи, в Третю світову. Найстрашніше в тому, що Хрущов блефує.

- А якщо попередити американців?

- Про це й мова. Якщо впораєтеся, полковнику, то генеральські лампаси я вам гарантую.

- Подвійна гра?

- Так, полковнику.

- З усіма наслідками, що випливають?

- Саме так.

Пеньковський відповів так, як зовсім недавно відповів капітан Ментюков, який на Су-9 без компенсувального костюма йшов на таран у стратосфері:

- В разі чого - не забудьте дружину і доньку.

- Все буде зроблено. Я ризикую разом з вами, полковнику. Якщо й зі мною щось трапиться, то наша славна Система на ім’я ГРУ не забуде ні вас, ні мене.

Сєров і Пеньковський удвох вирахували дипломата, який потрібен. Те, що він розвідник, сумнівів не викликало. З якої країни? Скажімо так: з однієї з західних країн-членів НАТО. Йому слід було дати матеріал, цінність якого відразу, остаточно і безповоротно розвіяла б усі сумніви. Треба було розкрити таку таємницю, якою не жартують.

7 листопада 1960 року, через два тижні після загибелі Головнокомандувача Ракетних військ стратегічного призначення Головного маршала артилерії Недєліна та групи ракетників, Пеньковський зустрів цього дипломата на прийомі на честь сорок третьої річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Опинившись наодинці, сунув йому пакет з тугою пачкою документів:

- Передайте уряду США.

Західний дипломат ризикував, але не сильно. Дипломатична недоторканність, знаєте. Віденська конвенція 1815 року. Дипломата не можна заарештувати. Його не можна обшукати. Але якщо й заарештують через непорозуміння, то повинні відразу відпустити. Якщо вам його поведінка не подобається, витурюйте з країни. Але затримувати, тим більше обшукувати - не смієте.