Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

- А стратегічна авіація? А атомні підводні човни?

Нічого не відповів маршал Москаленко. Тільки поплескав Варенцова по плечу, зітхнув і відвернувся.

Начальник ГРУ генерал армії Сєров акуратно склав газету «Правда» і засунув її у сміттєвий кошик. Це була якраз газета із заявою товариша Хрущова про те, що ракети в нас як ковбаси з конвеєра сходять.

- Що робити будемо? - Це питання командувачу ракетних військ і артилерії Сухопутних військ Головному маршалу артилерії Варенцову.

Це питання, на яке відповіді може й не бути.

Робота будь-якого командира зводиться до того, щоб зібрати всі відомості про противника і свої війська, оцінити обстановку, прийняти рішення, віддати бойовий наказ, тримати під контролем його виконання.

Варенцов і Сєров обстановку оцінили. Але що далі? Де рішення?

Обстановка зрозуміла. Хрущов поставив завдання в грудні 1960 року запустити людину в космос. Зараз жовтень. Політ людини в космос стане доказом незламної ракетної могутності Радянського Союзу. Як тільки людина полетить, Хрущов почне лякати Європу й Америку ракетами, вимагати вирішення проблеми Берліна. Для знищення Європи ракети є, для знищення Америки - немає. Розмова піде на підвищених тонах і... все може скінчитися дуже навіть сумно для всіх. Блефувати, не маючи на руках козирів, - самогубство. Адже це не гра в дурника підкидного. Справа може обернутися Третьою світовою війною.

- А якщо попередити американців, що Хрущов блефує, що немає в нас у бойових частинах таких ракет, які до Америки дістають?

- Як ти їх попередиш? Поїдеш і скажеш: не вірте Хрущову? Але чому вони повинні тобі вірити, а йому ні?

- Вихід один: надати американцям відомості, але такі, які вони могли б перевірити і переконатися, що ми не брешемо.

- Як ці відомості їм передати? Як передати, щоб повірили?

- В нас знову-таки один тільки вихід: наш офіцер дозволить себе завербувати американським розвідникам і передасть їм таємниці, а вони нехай перевіряють.

- Який офіцер на це піде?

- Треба шукати.

Неймовірний ступінь таємності, яка оточувала в Радянському Союзі буквально всі сфери життя, в поєднанні з настільки ж неймовірним ступенем показухи давали ефект тричі спотвореного дзеркала. Самі вожді мали хибне уявлення про реальний стан справ. У ті роки і радянський народ, і весь світ бачили могутню державу, яка була здатна запустити перший у світі штучний супутник Землі, доставити на Місяць вимпел із зображенням герба Радянського Союзу, зробити перший у світі обліт Місяця і сфотографувати його зворотній, невидимий бік. Ракетно-космічна міць Радянського Союзу лякала і заворожувала.

В даний час вище керівництво Збройних Сил Росії змушене визнати, що в січні 1961 року в розпорядженні радянського керівництва була одна ракета, здатна дістатись до Америки. Це був виріб Корольова 8К74 на об'єкті «Ангара» - полігон Плесецьк, майданчик 151-1 («Красная звезда», 16 лютого 2001 року). Але ця єдина ракета ніколи не стояла на бойовому чергуванні.

4 жовтня 1957 року на своїй ракеті 8К71 Корольов запустив перший штучний супутник Землі. 8К71 створювалася як міжконтинентальна балістична ракета для доставки в Америку термоядерного заряду вагою п'ять з половиною тонн - таким було замовлення. Але поки Корольов створював ракету, атомники примудрилися, зберігаючи потужність заряду, різко скоротити його вагу, і вийшло, що у ракети Корольова - надлишкова потужність. Для підкорення космосу добра, але генералам така величезна, дорога і складна не потрібна. Час її підготовки до старту - близько доби. Ніякого захисту від удару супротивника. Вірогідність ураження цілі - 41 відсоток.

Ступінь надійності, захищеності і боєготовності виробу 8К74 для вирішення стратегічних завдань у загальній ядерній війні вважалася незадовільною. Саме тому в такому поспіху йшла розробка і випробування виробу Янгеля 8К64. Саме тому Янгель, всупереч інструкціям і заборонам, наказав робити ремонт електричних кіл ракети, не зливаючи окислювача і палива.

Поруч з кабінетом начальника ГРУ генерала армії Сєрова - велика робоча зала. Тим гарна, що тут довгі широкі столи, на яких можна розгорнути карти будь-якого розміру. Сьогодні столи завалені теками з особистими справами офіцерів ГРУ. Робота генерала армії Сєрова така, яку не можна доручити ні заступникам, ні помічникам, ні ад'ютантам.