Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Другим аспектом було узгодження російської фашистської та націоналістичної думки з екстремальним ультралівим дискурсом, ворожим до олігархів, великого бізнесу, ЄС, США та глобалізації [131] Laruelle. ‘Three Colors of Novorossiya’: 67. . Редактор часопису “ The Nation” Стівен Коен, журналіст “ The Guardian” Джонатан Стіл, лідер британської Лейбористської партії Джеремі Корбін і такі вчені, як Річард Саква покладають провину за створення кризової ситуації на ЄС і НАТО за розширення та їхнє сприяння розвиткові демократії [132] Chris de Ploeg. ‘In Ukraine Europe Is Collaborating with Oligarchs and Fascists’, SP International , 23 February 2016. .

Еклектична коаліція лівацьких та ультраправих добровольців воює пліч-о-пліч із російськими маріонетками на Донбасі. Мотивовані ворожістю до США, глобалізації та ЄС, вони їздять на схід України, аби боротися з уявною «нацистською нечистю, яку підтримує ЦРУ» [133] Shaun Walker. ‘“We Are Preventing a Third World War”: The Foreigners Fighting with Ukrainian Rebels’, The Guardian , 24 September 2015. . «Цей регіон став перевалочним пунктом для тих, хто вважає, що світ перебуває у лещатах змови, влаштованої ЦРУ, масонами, корпоративним капіталізмом або сіонізмом, і вони вважають, що Кремль і донбаські повстанці [sic] є останньою лінією оборони» [134] Walker. “We Are Preventing a Third World War”. . Лівих та ультраправих добровольців об’єднує віра в те, що вони борються з урядом, нібито встановленим за допомогою путчу, влаштованого американцями [135] Patrick Jackson. ‘Ukraine War Pulls in Foreign Fighters’, BBC , 1 September 2014. . Добровольці із сербських націоналістичних угруповань, зокрема члени Сербської радикальної партії, багато з яких набули бойового досвіду в Хорватії та Боснії і Герцеговині, воюють на боці російських маріонеток поряд із угорськими, французькими та німецькими фашистами. Інтернаціоналістичні формування об’єднують ультралівих французьких, іспанських та бразильських добровольців [136] Група українських хакерів роздобула електронні листи, які свідчать, що Росія надала візи іноземцям, які бажали воювати на боці проросійських сепаратистів на Донбасі (‘Росія відкриває візи для терору в Україні — витік паспортних даних найманців’, InformNapalm , 3 квітня 2016). .

Олександр Мотиль вважає, що після шістнадцяти років перебування Путіна при владі російська політична система еволюціонувала до фашистської [137] Alexander J. Motyl: ‘Is Putin’s Russia Fascist?’ The National Interest , 3 December 2007; ‘Russia’s Systemic Transformations since Perestroika: From Totalitarianism to Authoritarianism to Democracy — to Fascism?’ The Harriman Review , vol. 17, no. 2 (March 2010): 1–14; ‘Putin’s Russia as a Fascist Political System’, Communist and Post-Communist Studies , vol. 49, no. 1 (March 2016): 25–36. . Питання про те, хто є носієм суверенітету в певній політичній системі, принципово відрізняє російську політичну культуру від української. У Росії ним є верховний лідер-«мачо» або цар, тимчасом в Україні, як засвідчили Помаранчева революція та Євромайдан, — народ. Мотиль стверджує, що Росія перейшла від «повного (консолідованого) авторитаризму» до фашизму під час україно-російської кризи 2014–2015 років [138] ‘Putin’s Russia as a Fascist Political System’: 25–36.; Valerie Sperling. ‘Putin’s Macho Personality Cult’, Communist and Post-Communist Studies , vol. 49, no. 1 (March 2016): 13–24. . Траєкторія руху пролягла від переобрання Путіна в 2012 році, коли він цілковито пристав на націоналізм, «консервативні цінності», імперіалізм і ксенофобію, до того, що стало скам’янілою «подобою брєжнєвського режиму» [139] Ben Judah. Fragile Empire: How Russia Fell In and Out of Love with Vladimir Putin (New Haven, CT: Yale University Press, 2013): 179. . Такі погляди не обмежувалися офіційними колами: подібні націоналістичні постави висловлювали і представники опозиції, скажімо, Алєксєй Навальний [140] Judah. Fragile Empire : 196. . Путінська Росія стала «консолідованим авторитарним режимом» після Помаранчевої революції та повороту Росії вправо в 2007–2008 роках [141] Гатчинґс і Тольц вважають, що путінський поворот вправо стався у 2003–2004 роках, після нападу чеченських терористів на школу в Беслані, Революції троянд у Грузії та Помаранчевої революції в Україні. Ці події призвели до зростання антизахідної ксенофобії: Захід буцімто намагається зруйнувати Росію, яка виступає в ролі покровителя співвітчизників за кордоном і вимагає визнання російської першості в Євразії (Hutchings and Tolz. Nation, Ethnicity and Race on Russian Television : 176, 257–258). . Маргінальна російська націоналістична риторика 1990-х років «стала стандартним жаргоном державної політики всього лише через півтора десятиліття» [142] Clover. Black Wind, White Snow : 315. .

Фашистські та націоналістичні режими потребують вітчизняних й іноземних ворогів і процвітають завдяки полюванню на них [143] Filia Shevtsova. ‘The Putin Doctrine: Myth, Provocation, Blackmail, or the Real Deal’, The American Interest , 14 April 2014. . До ворогів путінської Росії належать «зрадницька» внутрішня опозиція на утриманні західних спецслужб (звинувачення, запозичене безпосередньо з радянської комуністичної та кадебістської пропаганди) і чеченці-сепаратисти усередині країни, а ззовні — традиційний хижак у подобі підступного «русофобського» Заходу, США та ЄС, які просувають демократію, а також «фашистська Україна» та ісламський тероризм.