Тарас Кузьо - Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

Після 2005 року Партія регіонів стала незалежним політичним актором з претензіями на монополізацію російськомовного сходу й півдня України та знищення, інтегрування або підкуп конкурентів. «Регіонали» закріпили рішучішу проросійську лінію, уклавши 2005 року угоду про співпрацю з партією «Єдина Росія» , а наступного року — неформальний виборчий пакт із російськими націоналістами-іредентистами у Криму. Посередником при укладанні обидвох угод був кремлівський політолог Константін Затулін. Щоб підписати другу з них, Азаров і Борис Колесніков, хрещений батько Сєвєродонецького з’їзду 2004 року, навідалися до Москви [909] William Taylor. U.S. Ambassador to Ukraine, to Washington, DC, re. ‘Ukraine: Regions Party Congress: A Handshake, a Communist, and the Russians’, 8 August 2007, Wikileaks . .

Таблиця 4. Віктор Янукович, Партія регіонів (ПР) та Росія

27 липня 2013 року, за кілька місяців до Євромайдану, Путін прибув до України, щоб разом з Януковичем відсвяткувати 1025-річчя хрещення Київської Русі. Наступного дня Путін поїхав до Севастополя. Путінська риторика трималася російського націоналістичного та православного дискурсу про «Святу Русь» як колиску і довічний союз трьох східнослов’янських народів, складових «єдиного русского народа» . Своїм візитом Путін немовби хотів нагадати українським «молодшим братам», що вони з росіянами — «єдиний народ» зі «спільним історичним корінням і спільною долею, ми маємо спільну релігію, спільну віру, ми маємо дуже схожу культуру, мову, традиції та менталітет...» [910] Andrew Wilson. Ukraine Crisis: What It Means for the West (New Haven, CT: Yale University Press, 2015): 148. . Прийняти цю концепцію для українців означало погодитися на статус «молодшого брата», існувати в «російському світі» та сповідувати російську й радянську міфологію, що прославляла життя в імперії. Путін, відмовляючись визнати будь-які нарікання українців на царську й радянську владу (тобто заборону української мови та Голодомор), високо оцінював перебування України у складі Росії, яке начебто «змінило життя мешканців України та її еліти на краще».

Влітку 2013 року Путін вдався до потрійного підходу щодо Януковича, щоб спонукати його відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з ЄС (яка і без цього перебувала під загрозою через перебування в тюрмі Юлії Тимошенко) [911] У своїй книзі Frontline Ukraine Річард Саква цілковито ігнорує російський тиск на Януковича, покладаючи всю відповідальність за кризу на ЄС. . У липні того року Росія розпочала проти України «торгівельну війну», порушивши свої зобов’язання як члена Світової організації торгівлі.