«Косово — це ваш Алжир усередині Орлеана» (фр.). — Прим. пер.
Оскільки етнічне походження в Югославії не можна було визначити за зовнішнім виглядом чи мовою, бойовики в пошуках жертв покладалися на селян, які «здавали» своїх сусідів — сім’ї, з якими вони часто жили мирно, а часом і дружно впродовж років і навіть десятиліть.
Між 1992 та 1994 роками агенції ООН на Балканах були мало не співучасниками боснійських сербів: наприклад, вони дозволяли їм мати право вето щодо того, хто міг в’їжджати і виїжджати з міста Сараєва, що перебувало в облозі.
Майже 16 років Младич переховувався від арешту й лише 2011 року був затриманий; це стало однією з передумов отримання Сербією статусу кандидата в члени ЄС. У 2017 році Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії визнав Ратка Младича винним у воєнних злочинах, злочинах проти гуманності та геноциді. — Прим. наук. ред.
Орадур-сюр-Глан (Франція), Лідице (Чехія) — селища, які були повністю знищені нацистами в 1944 та 1942 роках відповідно. — Прим. пер.
Саме французи наполягали на тому, щоб церемонія підписання відбувалася в Парижі: то було способом символічної спокути, який лише підкреслював небажання Франції виступити проти сербів у минулому.
Завданням Високого представника був нагляд за імплементацією Дейтонських домовленостей у цивільній сфері. Першим Високим представником став колишній прем’єр-міністр Швеції (1995‒1997) Карл Більдт. — Прим. наук. ред.
Сили стабілізації під егідою НАТО замінили на операцію Європейського Союзу «Алтея» 2 грудня 2004 року.
Уже немолодий грецький прем’єр-міністр Андреас Папандреу, граючи на національних почуттях заради підняття власного рейтингу, стверджував, що термін «Македонія» був частиною давньої спадщини його країни і його можна застосовувати лише до північного регіону Греції. Якщо слов’янська держава, відтята від Південної Югославії, називала себе так, то мусила мати іредентистські амбіції. Чого не міг визнати Папандреу, то це того, що багато «греків» грецької Македонії і самі мали слов’янське походження, хоч офіційно й були еллінізовані з патріотичною метою. (У лютому 2019 року Македонія офіційно змінила назву на «Республіка Північна Македонія», що стало результатом домовленостей з Грецією від 2018 року. З 2005 року Македонія — кандидат на вступ до ЄС, також країна подала заявку на членство в НАТО, тож залагодження конфлікту з Грецією мало посприяти вступу країни до цих організацій. — Прим. наук. ред .).
Узимку 1996 року після очевидно сфальсифікованих результатів місцевих виборів сербські студенти три місяці протестували на вулицях Белграда проти диктатури Мілошевича та вимагали змін. Однак вони не отримали ані підтримки, ані схвалення від західних держав, які в роки після підписання Дейтонської угоди вважали Мілошевича чинником стабілізації і не робили нічого, що могло б його послабити.
Український контингент з 1995 по 1999 рік брав участь в операціях з підтримки миру і безпеки в Боснії і Герцеговині; чисельність постійного контингенту становила 400 осіб, від 1999 року до сьогодні українські військові входять до складу сил з підтримки миру та стабільності в Косові. — Прим. наук. ред.
Як і у випадку сараєвських звірств, Белград та його прихильники наполягали або на тому, що нічого такого не сталося, або ж, коли це вже не працювало, що це була постановочна «провокація», підлаштована жертвами.
Після програшу на виборах 2001 року Мілошевича заарештували за підозрою в корупції, розтраті державних коштів та зловживанні владою, але його вина не була доведена. Тоді влада Сербії видала його Міжнародному трибуналу щодо колишньої Югославії в Гаазі, який ще в 1999 році висунув йому звинувачення у воєнних злочинах. Мілошевич відмовся від послуг адвоката і захищав себе сам. 2006 року, ще до завершення судового процесу, Мілошевич помер від серцевого нападу. — Прим. наук. ред.
Через поведінку Жанв’є Франція та інші країни вимагали визнати його відповідальним за подальшу різанину.
Серед молодшого покоління, орієнтованого на бізнес та спраглого вирватися з обтяжливого минулого країни, це навіть призвело до нового конформізму, який замінив дерев’яну комуністичну публічну мову комунізму: некритичне низькопоклонство перед мантрами неокласичної економічної науки, блаженно не затьмарене обізнаністю щодо їхньої суспільної ціни.
Читать дальше