Тони Джадт - Після війни. Історія Європи від 1945 року

У січні 1990 року в Баку відбулася низка погромів вірменського населення столиці, за різними даними, загинуло до кількох десятків вірмен. Це ще більше загострило конфлікт, і вірмени Нагірного Карабаху продовжували вимагати його приєднання до Вірменії. — Прим. наук. ред.

Характерний для Росії погляд на себе — хитке поєднання невпевненості й гордині — влучно описав ліберальний філософ Петро Чаадаєв у «Філософських листах» 1836 року: «Про нас можна сказати, що ми становимо, так би мовити, виняток серед народів. Ми належимо до тих із них, які ніби не входять складовою частиною до роду людського, а існують лише для того, щоб стати великою наукою для світу. Звичайно, не мине безслідно і те напучення, яке нам судилося дати, але хто знає день, коли ми знову віднайдемо себе серед людства, і скількох лих ми зазнаємо до звершення нашої долі?».

Це одна з причин, чому кінець Радянського Союзу був та залишається приводом для щирого жалю серед багатьох росіян. Для будь-кого іншого «незалежність» — це щось здобуте, тоді як для Росії незалежність означала очевидну втрату.

Єльцин отримав 57% голосів при явці в 74%.

Винятком був французький президент Франсуа Міттеран, який усе ще не міг прийняти дестабілізацію Східної Європи і трохи поквапився визнати успіх змовників у відновленні колишнього ладу.

Навіть в Україні, де багато російськомовних насторожено ставилися до розмов про державну незалежність, серпневий переворот кардинально вплинув на народні настрої: 24 серпня Верховна Рада України проголосувала за незалежність 346 голосами проти 1. Коли 1 грудня відбувся всенародний референдум, 90,3% електорату (за явки у 84%) проголосували за вихід з Радянського Союзу.

Бажання, але не засобів. Якби Горбачов — або серпневі заколотники — вирішили залучити армію, щоб придушити опозицію, немає жодної певності, що їм би це не вдалося.

Промова стала відома як «Chicken Kiev speech», саме так її назвав Вільям Сафайр у своїй колонці в New York Times у серпні 1991 року. Промову, яку написала Кондоліза Райс, що тоді відповідала за регіон Східної Європи в адміністрації Буша, різко розкритикували за нездатність президента реально оцінити виклики, з якими зіткнувся СРСР. — Прим. наук. ред.

Це викликало певну ворожість з боку чехів. Під час візиту до Праги в 1985 році ліберальні чехи частували автора цих рядків описами привілеїв, які режим надавав словацькій меншині. Причиною особливого обурення були шкільні вчителі зі Словаччини: їх наймали для викладання в початкових школах Праги, тоді як батьки вважали їх безнадійно провінційними та неспроможними впоратися з цим завданням.

Поява окремої угорської партії відображає наявність на словацькій території близько пів мільйона угорців, що становить 10% населення Словаччини.

Цит. за: Mladá Fronta dnes , 12 березня 1991 року. Див.: Abby Innes, Czechoslovakia: The Short Goodbye (Yale U.P., Newhaven, 2001), p. 97.

Виявилося, що роз’єднатися політично було простіше, ніж економічно: угоди щодо федерального майна Чехословаччини нарешті було досягнуто лише в 1999 році.

Вуковар — місто в Хорватії. Мостар — місто в Боснії і Герцеговині. — Прим. пер.

Загреб, Белград та Скоп’є (столиця Македонії) належали до міст Центральної Європи, які в 1910‒1990 роках зростали найшвидше.

Ідеться про рефлекси праслов’янської фонеми ě. — Прим. ред.

«Одних сербів ми вб’ємо, інших — вишлемо за кордон, а решту — змусимо прийняти католицизм», — проголошував устаський міністр з питань релігії в Загребі 22 липня 1941 року.

Під час «дослідницького» візиту до Скоп’є одразу після косівської війни 1999 року македонський прем’єр-міністр «по секрету» повідомив автору цих рядків, що албанцям (зокрема його колезі-міністру, який щойно вийшов з приміщення) довіряти не можна: «Не можна вірити всьому, що вони говорять. Просто вони не такі, як ми, — вони не християни ».

Звичайно, хорвати й інші національності так не вважали; вони могли б згадати про перевагу сербів у державній армії (60% офіцерського складу станом на 1984 рік були сербами, що більш-менш пропорційно відповідало кількості сербів серед населення країни, але від того іншим національностям було не легше) та непропорційно велику частку інвестицій і федеративного бюджету, яку отримував Белград.