В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Також приймаються за основу окремі положення (результати) сучасних загальнотеоретичних досліджень принципів права (А. М. Колодій, С. П. Погребняк).

Розглядаються й історичні джерела правосуддя, використовується результат критичного перегляду історії судових та позасудових процесів (розправ) (зокрема, викладених у працях онографіях відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, зокрема під керівництвом І. Б. Усенка). Зокрема відзначимо, що однією з актуальних проблем є критичний перегляд практики та спадку «радянського правосуддя» (1917-1991) [28], реабілітація репресованих [29], що є частиною судової історії й України. Епоха радянського правосуддя визначається як неоднозначна, контроверсійна, що пройшовши через різні етапи свого розвитку [30](зокрема й революційний [31], військовий (під час Великої Вітчизняної війни [32]). Реальне забезпечення, наприклад, соціальних прав межувало з декларативністю в реалізації прав політичних (як свідчать нині опубліковані архівні документи, їх не дотриманнями чи то порушенням [33]. Відтак і критика: діяльність радянського суду, «радянське судочинство» в окремих критичних викладах визначається як таке, що є «поза межами правосуддя» [34], класове [35]. Критика різних політичних систем була взаємною й часто обґрунтованою з відповідних позицій (зазначалося, наприклад, що в радянському судочинстві народні засідателі обиралися, тоді як в буржуазному - «підбиралися» [36]).

Розглядаються та сприймаються положення про теоретичні основи судової правотворчості та особливостей суддівського правозастосування, розроблені С. В. Шевчуком.

Використовується доробок і зарубіжних учених-юристів, філософів права, юристів-практиків, як-от Б. Кардозо (природа судового процесу), Д. Кеннеді (критичний аналіз судового розгляду), Р. Познер (економічний аналіз права і судочинства), Р. Френч («космологія» судового процесу Тибету), а також інших авторів.

Окремо слід відзначити, що з тематики правосуддя і судочинства було опубліковано низку монографій. Не применшуючи їх методологічної цінності, відзначимо, що деякі з них зумовлені умовами, відмінними від нинішніх соціально-економічних і політичних умов, які вимагали принципово інших підходів до розробки концептуальних засад правосуддя. Це додає актуальності даному дослідженню, втім не нівелює цінності попередніх досліджень чи їх частин.

Загалом проблематику проблем правосуддя (зокрема, але не винятково, представлену в наукових монографіях останнього часу) можна систематизовано окреслити наступним чином:

■ філософські основи та проблематика правосуддя (В. І. Власов - «філософія правосуддя в діалогах» [37]);

■ загальнотеоретичні проблеми правосуддя (судочинства), судової влади, судової діяльності, принципи правосуддя, теорія правосуддя, судова правотворчість, судова політика (як наприклад, у монографіях таких авторів, як М. О. Колоколов [38], В. Т. Маляренко [39], Ю. М. Грошевий і І. Є. Марочкін [40], А. О. Старченко [41]; С. В. Прилуцький [42], В. М. Селіванов [43], С. Д. Гусарєв та О. Д. Тихомиров [44], Б. В. Малишев [45], С. В. Шевчук [46], Д. О. Фурсов і І. В. Харламова [47]та інші);

■ історичні аспекти [48]генези ідеї правосуддя, розкриті та відображені в працях правознаців та істриків, державних і зокрема судових діячів різних історичних періодів (зокрема таких, як у ХІХ ст. М. М. Сперанський [49], И. В. Михайловський, І. Я. Фойницький, B. О. Рязановський, М. М. Полянський, М. C. Строгович, А. Л. Ривлін та інші (зокрема зазначені - це розробники так званого судового права);

■ конституційні засади правосуддя, конституційна юстиція (як-от у монографіях таких авторів, як А. О. Селіванов [50], В. В. Сердюк [51], В. М. Шаповал [52]та інших);

■ питання правового статусу суддів, носіїв судової влади (П. В. Прилуцький [53]; Л. М. Москвич [54], С. О. Іваницький [55], І. О. Русанова [56]та інші);

■ концептуальні засади теорії та практики управління судом в правовій державі (В. Д. Бринцев [57]);

■ порівняльно-правові засади та аспекти правосуддя (В. І. Шишкін [58], Б. Футей [59]та інші);

■ філософське осмислення проблем злочину і покарання (В. А. Бачинін [60]та інші);

■ суддівська діяльність: професійне праворозуміння судді, суддівське переконання, розсуд судді (В. Ф. Бохан [61], Ю. М. Грошевой [62]та інші);

■ мета судочинства, істина (Е. М. Мурадьян [63], В. В. Прилуцький [64]та інші);

■ суддівська етика, деонтологія, професійна культура, особистість судді (юриста) (С. С. Сливка [65]; О. С. Кобліков [66]та інші);