В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Куфтирєв П. В. Суддівський розсуд у теорії права: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 [Електронний ресурс] / П. В. Куфтирєв; Інститут законодавства Верховної Ради України. — К., 2009. — С. 4-5.

З позицій радянської теорії права, вважалося, що ця «школа відкрито і нахабно проповідує свавілля, насильство, необмеженість судового розсуду, відхід у внутрішній психологічний світ при вирішенні правових питань, коротше кажучи, все, що так необхідно сучасним імперіалістам для ломки своєї власної законності, для утиску зростаючого національно-визвольного і робітничого руху». Пиголкин А. С. Буржуазные теории права на службе реакции и произвола // Правоведение. — 1958. — № 3. — С. 58.

Дворкін Р. Серйозний погляд на право / Пер. з англ. А. Фролкін. — К.: Основи, 2000. — С. 47-55.

Там само. — С. 47.

Там само.

Там само.

Там само. — С. 47-48. Як ще один приклад, щоби «відрізнити принципи (в загальному розумінні цього слова) від правил», автор наводить справу нью-йоркського суду 1889 року у знаменитій справі «Ріг проти Палмера» (Riggs v. Palmer), який «мав вирішити, чи може спадкоємець, названий у заповіті свого діда, отримати вказану в цьому заповіті спадщину, попри те, що заради неї він убив свого діда. Суд розпочав міркування з такого засновку: «Цілком вірно, що згідно із законодавчими актами, якими регламентуються складання, перевірка і виконання заповітів та передача майна, якщо їх тлумачити буквально і якщо їхньої сили та виконання ніяким чином і ні за яких обставин не можна відрегулювати чи змінити, це майно має бути передане вбивці». Але далі суд зауважив, що «дію та виконання всіх законів, а також усіх контрактів можна регулювати за допомогою універсальних, фундаментальних правил загального права. Нікому не дозволено одержати вигоду обманним шляхом, дістати перевагу через порушення законних прав, покласти в основу будь-якої вимоги вчинене власноруч беззаконня чи набути майно завдяки власному злочинові». Вбивця не одержав спадок» (Там само. — С. 48).

Ackerman B. We the People, Volume 1, Foundations. — Harvard University Press, 1991.

Див. напр..: Бігун В. С. Правосуддя як здійснення народовладдя. Присяжне анулювання закону // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи): Матеріали Міжнародного «круглого столу» (м. Львів, 4-5 грудня 2009 року). — Л., 2009. — С. 17-30; Його ж: Правосуддя та режими здійснення судової влади: судова аристократія, судова олігархія та судова демократія // Юридична Україна. — 2010. — № 3.

Гаврилов М. І. Філософія демократичної державності: Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.03 [Електронний десурс] / Дніпро петровський національний уніве рситет. — http://www.nbuv.gov.Ua/ard/2007/07gmifdd.zip

Рикёр Поль. Государство и насилие // Рикёр Поль. История и истина / Пер. с фр.; — СПб.: Алетейя, 2002. — 400 с. — C. 274.

Юркевич П. Д. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник : Рукописна спадщина. — 2. вид. — К., 2000. — С. 222.

Рабінович П. М. Державна влада // Юридична енциклопедія. — К., 1999. — Т. 2. — С. 85-86.

Лисенков С. Л. Поділ влади // Юридична енциклопедія. — К., 2002. — Т. 4. — С. 607.

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. — Вид. 10-те, доп. — Львів, 2008. — С. 49.

Шемшученко Ю. С. Правова держава // Юридична енциклопедія. — К., 2003. — Т 5. — С. 36.

Мироненко О. М. Констан де Ребек Бенжамен Анрі // Юридична енциклопедія. — К., 2001. — Т. 3. — С. 270.

Підпункт 2 п. 1 Окремої думки судді Конституційного Суду України Бринцева В.Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України від 16.05.2007 № 1-рп/2007 у справі про звільнення судді з адміністративної посади // Офіційний вісник України. — 2007. — 11.06. — № 40. — Стор. 71. — Стаття 1589.

Шаповал В. М. Отримання (стримування) і противаги // Юридична енциклопедія. — К., 2003. — Т. 5. — С. 669.

Абзац перший пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 24.06.1999 № 6-рп/99 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 19, 42 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» (справа про фінансування судів) // Офіційний вісник України. — 1999. — № 28. — 30.07. — Стор. 169.