В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Доцільно законодавчо запровадити обов'язковість зазначення числа (кількості) суддів (народних засідателів, присяжних), які склали більшість у прийнятті судового рішення колегіально (проголосували «за» чи «проти» рішення). Це підкреслить публічність судового розгляду, виявить і зафіксує суперечності щодо застосування матеріального права.

Філософсько-правове осмислення матеріального, зокрема конституційного, правадозволяє констатувати формальні та змістові ознаки правосуддя, визначені положеннями Конституції України, їх тлумаченням чи конкретизацією. Конституційний зміст термінів «судочинство» та «правосуддя» дає можливість стверджувати: в України правосуддя, здійснюване в формі судочинства, може провадитися винятково судами як державними органами.

Правосуддя в Конституції України визначається як спеціальний вид державної діяльності, що здійснюється винятково судами України як державними органами. Оскільки зазначену діяльність однаковою мірою (принаймні, термінологічно) можна назвати судочинством, то залишається питання про підстави називати зазначену діяльність судів правосуддям. Існують підстави для твердження про наявність формальних і змістових ознак правосуддя, що характеризують його сутність. Відзначається істотність для розуміння предмета філософії права розрізнення понять право і закон. У цьому зв’язку з певною умовністю можна стверджувати: правосуддя є не законосуддям.

З одного боку, з позицій поділу державної влади та її використання чітке встановлення і регламентація судової влади є обґрунтованим: за Конституцією «державна влада в Україні» в частині «її поділу на судову», реалізовується «винятково судами» як «органами судової влади», що «здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України» (ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Конституції). З іншого боку, з філософсько-правової точки зору, виникає питання про те, чи лише діяльність судів може відповідати (слідуючи тлумаченню КСУ) «вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах». В Україні відповідні положення Конституції, їх текстуальне тлумачення не дають підстав називати таку діяльність «правосуддям». Водночас більш коректно з позицій філософії права та їх урахування в конституційному праві України стверджувати про «судочинство» як «форму здійснення правосуддя».

Обмеження здійснення правосуддя винятково судами як державними органами пояснюється, з одного боку, намаганням держави обмежити використання державної влади (зокрема примусу), аби не допустити її зловживання. Недержавне й несудове ж здійснення того, що може називатися правосуддям, не знаходить визнання держави в Україні. Разом із тим, залишається питанням, чи воно в частині змістових, а не формальних, зокрема суб’єктних характеристик, припинить існування, не претендуючи в конституціоналізмі на охоплення змісту поняття правосуддя. Ключовим у вирішенні поставленого питання є праворозуміння, що використовується при визначенні правосуддя, можливі колізії форми та змісту реалізації ідеї правосуддя. Адже якщо під правом розуміти не лише правові норми, встановлені державою, то постає питання про те, чи є держава винятковим суб’єктом правозастосування в формі того, що називається правосуддям - діяльності, здійснюваної винятково судами.

Розкриттю цих та інших питань можуть бути присвячені подальші філософсько-правові дослідження.

Паспорт спеціальності 12.00.12 - Філософія права (затверджено постановою Президії ВАК України від 21.05.2008 №38-06/6) // Проблеми філософії права. — 2008-2009. — Том VbVII. — С. 222.

З-поміж зазначених заходів: IX історико-правова конференція «Юридична наука та освіта: історія, сучасність і перспективи» (Рівне, 2003); Міжвузівська наукова конференція «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Косів, 2005); Міжнародна наукова конференція «Трансформація політики в право: різні традиції та досвід» (Харків, 2005); Міжнародна науково-методична конференція, присвячена 390-річчю з дня заснування Київської братської школи «Інноваційні технології у вищій юридичній освіті» (Київ, 2005); Перший всеукраїнський круглий стіл «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (Львів, 2005); ХХІІ Світовий конгрес Міжнародної асоціації філософії права та соціальної філософії на тему «Право і справедливість у глобальному суспільстві» (Гранада, Іспанія, 2005); Перший, Другий, Третій, Четвертий та П'ятий Всеукраїнські (міжнародні) круглі столи «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (Львів, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010); Семінар із викладання права прав людини (Буча, 2007); Міжнародний методологічний семінар «Філософія права як академічна дисципліна» (Київ, 2008); Міжнародна науково-практична конференція «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Косів, 2009); ІІ Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Філософські, методологічні і психологічні проблеми права: матеріали» (Київ, 2009); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Захист прав і свобод людини та громадянина: напрямки реалізації в України» (Тернопіль, 2009); Науково-теоретична конференція «Правові реформи в Україні» (Київ, 2009); Семінар «Вступ до права Європейської Конвенції про захист прав людини» (Київ, 2009); Науково- практична конференція, присвячена пам'яті професора А. Я. Дубинського «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (Київ, 2009); Міжнародний науковий симпозіум «Дні порівняльного правознавства» (IV щорічний міжнародний науковий семінар «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» та наукова конференція «Компаративістські читання») (Київ, 2009); Міжнародна українсько-американська відео-конференція на тему «Корупція в Україні: її прояви та методи протидії» (Київ, 2009); Міжнародна науково- практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Реформування сучасної правової системи» (Донецьк, 2009); Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених» (Київ, 2009); Науково-практична конференція «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (Запоріжжя, 2009); V Міжнародна наукова конференція «Від громадянського суспільства - до правової держави» (для студентів та юристів - науковців і практиків) (Харків, 2009); Науково-практична конференція «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2009); Міжнародна наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів «Другі конституційні читання», присвяченої пам'яті академіка Ю. М. Тодики (Харків, 2009); Семінар і Літня школа Університету Абердину на тему «Громадянство, громадянське суспільство і верховенство права» (Абердин, Шотландія, 2009); ХХ^ Світовий конгрес Міжнародної асоціації філософії права та соціальної філософії на тему «Глобальна гармонія та верховенство права» (Пекін, 2009); Тячівський міжнародний семінар із філософії та права «Теорія та практика права: інтегративний дискурс» (Тячів, 2009); V Міжвузівська науково-практична конференція з проблем розвитку та функціонування державної мови «Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи», присвячену Дню української писемності та мови (Київ, 2009); Міжнародна наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави», присвячена пам'яті видатних вчених-юристів П. О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова (Львів, 2009); ІІІ Всеукраїнська науково- теоретичної конференція «Філософські, методологічні й психологічні проблеми права» (Київ, 2010); IX Міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція «Актуальні проблеми прав людини, держави та правової системи» (Львів, 2010), Міжнародна наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів присвячена пам'яті академіка права Ю. М. Тодики «Треті Конституційні читання» (Харків, 2010); Всеукраїнська науково-практична конференція «Вдосконалення діяльності прокуратури - шлях до формування кримінальної юстиції» (Львів, 2010); Круглий стіл молодих вчених «Принципи верховенства права і законності: проблеми праворозуміння та застосування» (Київ, 2010); Літня сесія Програми підвищення кваліфікації вузівських викладачів за напрямком «Філософія прав людини» (Львів, Яремча, Вишка, 2010); Науково-практична конференція «Художня парадигма права в культурі» (Київ, 2001); Міжнародна науково- практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (Київ, 2010, 2011) та інших.