– Надія є.
– Сподіваюся це правда, Зара?
– Так, але тільки якщо Тасарла погодиться на поставлені умови. Будь ласка, подумай про нас всіх, коли будеш приймати рішення, – звернулася дівчина до онуки барона.
Тасарла нічого не розуміла. До чого тут вона? Проте Зара вже тягнула її до потрібних дверей, не даючи змогу привести думки у порядок.
– Моя перлина, – промовив барон, коли дівчина зайшла у кабінет. – Проходь. У цих людей до тебе є декілька запитань.
Серце дівчини опинилося в п’ятах, але вона вперто підійняла підборіддя й зачинила за собою двері.
– Тасарла, скажіть, будь ласка, чи знали ви про те, чим займається ваш брат? – запитала жінка – юрист, коли дівчина сіла на стілець.
Звісно ж знала, але про це не знав барон, і давши зараз правдиву відповідь вона могла лише нашкодити.
– Ні, не знала.
– Тож ви ніколи не брали участь у пограбуваннях?
Від цих запитань у дівчини по хребцях мороз пішов. А що буде, якщо ці люди зараз дістануть з портфеля знімки на яких вона викрадає кольє? Ні, це абсурд. Минуло стільки часу…
– Ні, не приймала, – на власний страх і ризик промовила циганка.
– Моя дівчинка з іншого тіста, – впевнено промовив барон, захищаючи свою улюбленицю.
Тасарла відповіла барону ніжною посмішкою.
– Ну, якщо це правда…
– Це правда, – перебив Роман Карачай.
– …тоді у нас є для вас пропозиція, – завершила попередню фразу жінка-юрист. – Ми розуміємо, що цигани невдоволені тим рішенням, що запропонував Димідов вашому дідусю. Також ми розуміємо, що через зміщення барона можуть розпочатися безглузді сутички. Тому повністю віддати владу в руки незнайомого циганам чоловіка не можемо…
– Ми з бароном залишимося у таборі? – Запитала Тасарла.
– Ні, моя перлино, ти залишишся у таборі, – промовив дідусь, – але тільки у якості дружини Петра Шушкова.
Від цієї звістки всередині у Тасарли все похололо.
– Це єдина можливість уникнути протистояння між циганами та українцями, – запевнила жінка-юрист.
– Я не можу вийти заміж за Петра Шушкова. Наші традиції забороняють циганкам вступати у шлюб з гаджо. Якщо таке станеться…
Тасарла не закінчила свою думку, тому що погляд її впав на барона. Він чомусь був невдоволений такою відповіддю.
А потім перед нею поклали газету, в якій йшла мова про волинських циган. Вони вже доволі тривалий час вступали у шлюб з українцями та українками, ходили до місцевих храмів, віддавали дітей у школи, садочки. Про власні традиції та культурні надбання волинські цигани згадували з ностальгією, як про щось приємне, але назавжди втрачене.
– Перлина моя, тобі вже двадцять вісім років. За нашими традиціями ти давно повинна була вийти заміж, але я егоїстично тримав тебе поряд з собою. Тепер же настав час відпустити, – промовив барон.
Дівчина навіть рот відкрила від несподіванки. Вона не готова стати дружиною незнайомому чоловіку. Чи готова?
– Тасарла, послухай мене, – промовив барон, розуміючи почуття онуки, – це гарна можливість залишитися у таборі та контролювати ситуацію. Ти ж не хочеш, щоб з тими, кого знаєш і любиш з дитинства сталося лихо?
– Ні, не хочу.
– Тоді зроби те, що повинна. Заради мене, Чендера та табору.
Уявивши свій дім зруйнованим, своїх знайомих мертвими, онука барона вирішила прийняти будь-які міри, щоб такого не сталося.
– Добре, якщо я погоджуся вийти заміж за Петра Шушкова, то де гарантії, що він забажає взяти циганку за дружину?
Це виявилося самим влучним запитанням, яке пролунало сьогодні з її вуст. Навіть не зважаючи на те, що дівчина не знала цих людей, але все ж таки по їхнім поглядам зрозуміла – Петро так само як і вона проти такого шлюбу.
– Він не має бажання одружуватися зі мною, – впевнено констатувала Тасарла.
– Він взагалі не має бажання одружуватися, – промовив незнайомий чоловік, що до цього весь час сидів мовчки, – але Кирило Кугат його вмовить.
Почувши знайоме ім’я, дівчина навіть дихати перестала. Кирило Кугат… Той самий Кирило Кугат, якого вони з Чендером обікрали дев’ять років тому. У що ж вона зараз вв’язується? Чи не пастка все це?
– Кирило Кугат… Місцевий депутат? – Все ж таки вирішила уточнити Тасарла.
– Так. Він допоможе вмовити вашого майбутнього чоловіка одружитися.
– То що, Тасарла, ви приймаєте нашу пропозицію? – Уточнюючи, запитала жінка-юрист.
Читать дальше