Окса Фом - Циганка за мільйон

Барон дуже добре знав свою онуку, тому не став переконувати зайти у дім. Все одно це було безглуздо. У дівчини свої таргани в голові, і якщо вона бажає зустріти майбутнього чоловіка саме так, то ніхто й ніщо не переконає її залишити балкон.

Дочекавшись коли Роман нарешті піде, Севаш наважився підійти до дівчини. Молодий циган чув всю розмову між онукою і дідусем і йому зовсім не подобалося, що така красуня як Тасарла повинна стати дружиною якомусь там гаджо. Не за їхніми традиціями такі весілля.

Тримаючись трохи позаду він ретельно вивчав дівчину. Густе волосся струїлося по її спині. Червона довга спідниця та такого ж кольору блуза підкреслювали тонкий стан й доволі високий зріст. Тасарла сильно змінилася з того, часу як вони ще дітьми грали на галявині перед домом барона. Вперше Севаш це помітив дев’ять років тому, коли вони у шістьох викрали кольє у міського депутата. Можливо якби тоді він наважився позалицятися до неї, то зараз мав би за дружину онуку самого барона. Через його нерішучість тепер дівчину чекає зовсім інша доля.

Хоча Севаш ніяк не наважувався підійти ближче, Тасарла все одно відчула присутність сторонньої людини. Повернувшись до нього обличчям, дівчина вигнула брову. Вона не розуміла, що чоловік тут робить і хто йому дозволив блукати по її будинку.

Крім того, Тасарлі не сподобався погляд, яким поїдав її Севаш. Вона вже неодноразово помічала його прискіпливу увагу до своєї персони. Їй навіть здалося, що циган таємно слідкує за нею. Але навіщо? Можливо Чендер попросив придивитися за молодшою сестрою? Проте саме через безглузду поведінку брата Тасарла повинна була вийти заміж за незнайомого гаджо. Нагадавши собі про це дівчина невдоволено схрестила руки під грудьми й промовила:

– Що ти тут робиш? Хто дозволив блукати кімнатами мого будинку? Йди звідси.

Та замість того, щоб прислухатися, Севаш на крок наблизився до красуні.

– Ти так бажаєш зустрітися зі своїм вимушеним нареченим, що вирішила змерзнути? Можливо все ж таки варто зайти у дім, трохи погрітися? Все одно не призведеш на нього гарного враження. Він гаджо, а ти циганка. Між вами прірва.

Тасарла стисла кулачки, але промовчала. Чомусь Севаш вирішив удати, що турбується про неї та голос його видав.

– Петро не має бажання вступати у шлюб з циганкою, навіть якщо вона онука барона, – тим часом продовжував співрозмовник.

– Мені то що до його бажань? – Різко відповіла дівчина. – Головне, щоб не пролилася кров.

– Та що ти? – Севаш іронічно посміхнувся. – Чоловіка змушують одружитися з тобою, а тим часом він чітко дав зрозуміти, що не бажає такого шлюбу. Хіба це не принижує? За для того, щоб вмовити цього гаджо до нас навіть місцевий депутат навідається. Знаєш хто? Кирило Кугат.

– Мені це відомо.

Брови Севаша поповзли вгору, але він не зупинявся:

– Може й знаєш, але не здається тобі все це пасткою?

– Ні, не здається, – Тасарлі хотілося дати цьому нахабі між очей. Невже він зараз почне погрожувати їй?

Але він не став. Його цікавила саме тема її одруження з гаджо.

– Як будеш спати з чоловіком, який не хоче тебе?

Чому вона взагалі повинна це слухати? Чому Севаш вважає, що їй варто непокоїтися через той факт, що гаджо не бажає бачити її у своєму ліжку. Яка різниця? Вона й сама б не проти мати окрему спальню.

І все ж таки дещо й насправді цікавило Тасарлу. Чому наречений настільки проти їх шлюбу? Це якась особиста нелюбов до циган винна? Чи справа у тій, що зрадила Петру з його ж другом?

– Про що замислилася, онука барона? – невинним голосом запитав Севаш. – уявляєш, як тобі буде гидко, коли поруч лежатиме гаджо?

Тасарлі все це вже набридло, тому вона підійняла голову й процідила крізь зуби:

– Ні, у мене є інші проблеми про які варто думати. А ти заважаєш! Йди звідси, бо зараз я й дійсно почуваюся гидко, розмовляючи з тобою.

В очах Севаша промайнула неприкрита лють. Він у два кроки скоротив дистанцію між ними, схопив дівчину за плечі й гарнесенько тряхнув.

– Коли опинишся у моєму ліжку, люба, я нагадаю тобі ці слова.

Після цього циган почав наближатися до її губ, але Тасарла не збиралася дарувати поцілунок людині, до якої нічого не відчуває. Тому вона опиралася, відбивалася й нарешті відшпурнула чоловіка від себе.

– Я все розповім барону. Так і знай.

– І що? Він вже не має ніякої влади, дівчинко, – глузливо промовив Севаш, але все ж таки відступив.