Окса Фом - Циганка за мільйон

© Окса Фом, 2021

ISBN 978-5-0053-4223-2

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

– Чендер, я ні за що не погоджуся. По-перше, це занадто небезпечно, а по-друге, якщо барон дізнається, то це його вб’є. Через такі ось справи він вже втратив близьких людей, наших батьків. Хіба цього замало?

Промовивши це гарненька циганочка відвернулася від брата та підставила своє миле личко ласкавим промінцям серпневого сонця.

– Наші батьки загинули через тих гаджо, що упекли їх за ґрати, а не через те, що грабували українських товстосумів, – не погодився з сестрою Чендер.

Та Тасарла його вже не слухала повністю віддавшись сонячному теплу й легенькому вітерцю, що ледь помітно гойдав гілки молодих дерев.

Стиснувши губи у тоненьку ниточку Чендер зайшов з іншого боку:

– Навіть Робін Гуд грабував заможних і роздавав здобич біднякам…

– То ти претендуєш на звання сучасного Робін Гуда?

Хлопець мовчав.

– Якщо так, – ніби розмірковуючи над чимось дуже важливим протягла дівчина, – тоді продай одну зі своїх лялечок, а вторговані гроші віддай убогим.

– Останній раз попереджаю, сестричко, не чіпай теми моїх раритетних авто інакше…

Чендер не став закінчувати речення, а лише помахав кулаком перед носом дівчини. У відповідь вона іронічно посміхнулася й знову підставила своє обличчя ласкавому сонцю.

– Чого це ти так усміхаєшся?

– Бо мій брат навіть не розуміє, що теж відноситься у категорію товстосумів, яких зібрався обкрадати. Єдина різниця у тому, що вони гаджо, а не цигани.

– Абсурд. Все що ми с тобою маємо насправді належить барону, – не погодився Чендер, – це багатство не наше, принаймні поки що. А я пропоную спосіб отримати власні статки вже зараз. Ти взагалі чим слухала?

Тасарла знову перевела погляд на свого брата. У свої двадцять п’ять він виглядав наче Арес, давньогрецький бог війни. Чорноволосий, високий, підкачаний й з великими шоколадними очима, які зараз впевнено дивилися на співрозмовницю.

– Ну, добре. Давай з початку. – Під пронизливим поглядом здала свої позиції молодша сестра. – Обіцяю бути більш уважнішою.

– Тоді ходімо.

Не маючи наміру нікого образити Тасарла покірно пішла за братом до його власного кабінету, що знаходився на другому поверсі поряд з її майстернею.

– Це Кирило Кугат, відомий як Кір, – промовив Чендер після того, як сестра сіла у крісло навпроти, і поклав декілька знімків бородатого велетня на стіл.

– Я бачила його у новинах. Місцевий депутат.

– А ти що думала? Саме у таких і водяться гроші.

– Ближче до справи.

– У понеділок він має зустрітися з важливим покупцем і показати товар.

– Наркотики? – Запитала перше, що спало на думку дівчина.

– Ні, кольє з діамантами. Ціною… – замість точної цифри почувся свист та Тасарла звикла до такої манери брата вести розмову і не надала цьому належної уваги. – Коротше, потрібно викрасти це кольє.

– Це може бути небезпечно.

– Ну, що ти таке говориш? Яка небезпека? У тебе маленька, але найголовніша роль у нашій справі. Прийдеш, обережно прослідкуєш і поцупиш. Все!

Навіть зараз, у безпеці, ці слова пролунали зовсім непереконливо.

– Не знаю. Треба поміркувати. Тим паче, що поцупити кольє можна лише якщо його залишать без нагляду. Та не думаю, що місцевий депутат такий дурень. Не схожий він на простака.

– Слухай, сестричко, ми цигани й майже завжди у настільки прибуткових справах граємо командою. Тож тебе буде кому підстрахувати.

– Скільки всього учасників у команді? – поцікавилася Тасарла.

– Шість. Всіх ти знаєш. Всі з нашого табору. Ніякого ризику. Лулу буде відволікати охорону депутата, Зара – охорону клубу, Мірт та Севаш очей з вас не спустять: один займеться прослуховуванням мікрофонів, інший – відеоспостереженням.

– На нас надінуть мікрофони та камери? – Здивовано запитала Тасарла.

– Я все прорахував, сестричко! Ні про що хвилюватися.

Після нових відкритих фактів дівчина почувала себе у відносній безпеці. Вона буде не сама. Поряд люди знайомі з дитинства. І, чесно кажучи, можливість швидко «зробити» гроші теж виглядала спокусливо. Циганка вона чи ні в решті решт!