Окса Фом - Циганка за мільйон

Захопившись власним відображенням Тасарла втратила обережність й не почула, як депутат вимкнув воду. Проте про небезпеку її попередив скрип дверей. Дівчина у паніці не знала куди себе приткнути й не знайшла нічого кращого, як сховатися за портьєрою.

В перші хвилини вона навіть дихати боялася, але поступово страх відступав, уступаючи місце цікавості. Обережно Тасарла виглянула зі своєї схованки. І те що вона побачила повинно було її розчарувати, але не розчарувало.

В спальні замість депутата стояв вже знайомий незнайомець, стояв повністю оголений, стояв спиною до неї. Так ніби на виставці. Й тепер Тасарла могла набагато краще спостерігати за його спиною, грою накачаних мускулів, крилами, що наче справжні пурхали, коли він рухався.

Взагалі-то дівчині не подобалися татуювання, але саме це настільки виглядало доречним, що можна було дивитися й дивитися. Вдосталь намилувавшись тату Тасарла прослідувала поглядом по хребцях й нарешті опустила очі на пружні чоловічі сідниці.

Тільки диво врятувало дівчину від того, щоб не застогнати й не викрити себе. Та на жаль, воно не розповсюджувалося на її почуття, бо здавалося, що у спальні різко підвищився градус та навіть попри це тіло покрилося мурахами.

А потім він повернувся й очі Тасарли вперлися вже зовсім не у сідниці. Секунди вистачило, щоб зрозуміти наскільки ідеально виглядав цей чоловік без білизни.

Десь щось клацнуло і незнайомець нагнувся ховаючи від Тасарли своє тіло, а коли випрямився то тримав в руках її взуття.

Серце впало в п’яти. Її зараз викриють. Ох, мамо, він же зрозуміє, що вона за ним шпигувала, що розглядала оголеного…

Та на подив чоловік лише привабливо посміхнувся якимсь своїм думкам, а потім покликав:

– Євгенія, ти де? Чому не попередила, що повернулася?

А у відповідь тиша.

– Чи не повернулася, – промовив до самого себе незнайомець і поклав знайдене взуття у шафу.

Тасарла тихенько зітхнула з полегшенням. І хоча вона не розуміла, що тільки-но сталося, це не мало великого значення, адже все ж таки її не викрили.

Ненадовго незнайомець повернувся до ванної кімнати, але дівчина не наважилася залишити схованку. І не дарма, адже зненацька в кімнаті з’явився янгол.

В перші секунди Тасарла навіть власним очам не повірила, а потім зрозуміла, що все ж таки це не небесна істота, а звичайна жінка… жінка, яку Господь наділив неймовірною вродою. Настільки все в ній виглядало гармонійно: швидкість і плавність рухів, зріст, сірі очі та попелястий колір волосся.

– Так і знав, що ти повернулася, – промовив незнайомець як тільки побачив гостю.

– Здивована, що ти помітив, – відповіла дівчина тоненьким голоском.

Від здивування рот Тасарли відкрився сам собою, коли незнайомка з посмішкою доторкнулася до бретельок сукні й та відразу впала до її ніг.

Попри здоровий глузд, циганці знову здалося, що перед нею янгол, що тільки-но позбавився власних крил.

Тепер дівчина зрозуміла, що ці двоє тут не просто витріщатися один на одного будуть. Ну, і що їй в цій ситуації робити? Як виплутатися? Не стрибати ж з другого поверху елітного нічного клубу. Невже доведеться чекати?

Ні, Тасарла не могла, адже поки роздивлялася оголеного чоловіка уявляла, що він належить тільки їй. Й хай це лише мрії, й хай насправді він її ніколи не буде, й хай в реальності вона стане коханою дружиною комусь іншому, але у ту мить незнайомець належав їй. А тепер…

Янгол переступив через тканину та одним вправним рухом ноги жбурнув її якомога далі. Це виглядало наче сцена з дорослого фільму – фільму, який циганка зовсім не хотіла дивитися.

Щоб відволіктися Тасарла сконцентрувалася на чоловікові. Але тепер вже на не його ідеальній фігурі, а на обличчі. Він і дійсно виявився красенем. А очі… Пірнувши в їх глибини можна було не повернутися. Так, настільки вони виявилися незвичайними, голубими. Хоча ні… Це колір аквамарину. Прямий ніс і тонкі чуттєві губи завершували його образ.

Саме зараз на цих самих ідеальних вустах розквітала посмішка. Дівочі руки оповили шию й трохи надавивши на потилицю змусили нахилити голову. Він підкорився. І у цей самий момент білявка полонила його губи своїми, прилинула до тіла, призиваючи коханця до дії. Вже через секунду вони впали на ліжко, продовжуючи насолоджуватися один одним.

Тасарла хотіла відвернутися, втекти, але була наче зачарована. Зачарована цим чоловіком: його посмішкою, тим, як довгі пальці пестили тіло жінки, що накрила його собою. А потім він зманеврував та зайняв позицію зверху, упершись руками з двох боків від попелястої голівки. При цьому його тату знову ніби ожило. Від кожного руху крила на спині пурхали: то стискалися, то знову розправлялися…