Окса Фом - Циганка за мільйон

Та навіть це було не так жахливо, як плітки, що розповсюдилися по табору, наче неконтрольований вогонь по полю. Подейкували, начебто п’ять років тому Шушков збирався одружитися, але наречена зрадила Петру з його ж другом, тим самим розбивши чоловіку серце й втоптавши його ім'я у багнюку.

Після цього Шушков став зовсім іншою людиною. Навіть його очі кольору літнього неба змінилися. Тепер замість радісного тепла вони випромінювали люту холоднечу. Дехто поділився з циганами історією про те, як Петро вбив друга, а наречену з соромом повернув батькам, таким чином, помстившись обом.

Перелякана Хітана не розповідала ці плітки Тасарлі, проте з іншими дівчатами з табору вони провели багато ночей, з занепокоєнням обговорюючи, що станеться з ними, коли барона Романа та його онуку проженуть звідси, наче бродячих собак.

Але навіть не знаючи нічого про всі ці розмови Тасарла з кожним днем ставала дедалі дратівливою. Навіть натяк на Шушкова сердив її. А одного разу, користуючись нагодою, онука барона заявила, що не залишить власний дім та людей, знайомих з дитинства, хто б тут не намагався оселитися.

Та слова словами, а коли сьогодні прибула делегація з міста стало зрозуміло, що так як раніше вже ніколи не буде. Барон теж викликав свого юриста і всі вони закрилися в його кабінеті. Тасарлі ж заборонили бути присутньою при розгляданні справи. Саме тому дівчина так нервувала й не могла знайти собі місця.

Проте навіть Хітану лякав войовничий настрій подруги. Тому вона майже весь час мовчала та слухала як онука барона звинувачувала у всій цій ситуації нахабних гаджо.

Так, ці люди їм чужі. Й вони прийдуть сюди, щоб встановити свої порядки, але ж якби не Чендер цього всього б не сталося. Розбещений владою та грошима хлопець перетнув дозволену межу, наплював на них всіх і на власну родину, задовольняючи свою пихатість. Як результат, тепер цигани мають підкоритися українцям на власній території, а їх барон без копійки за душею має піти геть. Якщо ж вони не виконають ці умови, то проллється кров.

– Тасарла, сядь і заспокойся. В мене від твоєї метушні голова болить, – промовила Хітана, намагаючись відволікти дівчину від роздумів поверхневою розмовою.

– Як ти можеш бути такою спокійною? – У відповідь запитала онука барона. – Наше щасливе майбутнє під загрозою. Коли сюди прийдуть жити гаджо, коли вони будуть витирати об нас ноги… Невже тільки тоді циганська кров заграє у жилах?

– Тасарла, зупинися. Що ти говориш? Хочеш, щоб ми підійнялися? Ну, й що тоді? А? – Не витримала Хітана. – Я розповім тобі, що буде тоді. Нас розчавлять, як набридливих комах. І Чендера знайдуть… Думаєш, його помилують? Ні.

Онука барона стисла кулачки, але все ж таки зупинилася. Звісно її подруга мала рацію та й сама вона у жодному разі не хотіла ніяких кривавих сутичок. ЇЇ слова та поведінка були навіяні безпорадністю і страхом. В решті решт вона лише жінка.

– Я дуже хочу заспокоїтися, Хітана, але не можу. Сьогодні у барона відберуть все: й дім, і владу. А мою долю взагалі вирішує купка незнайомих людей з важливими папірцями у своїх товстих портфелях. Так от що я тобі скажу. Якщо цей дурень-підприємець вважає, що просто так з’явиться тут і відбере у мене все, то на нього чекає неприємний сюрприз. За це я видряпаю йому очі, клянуся!

– Тасарла, ти ж розумна дівчинка, – промовила подруга, – тож ввімкни нарешті мізки. Твій брат не тому дорогу перейшов. Та й звідки у чесного підприємця такі гроші й такі зв’язки? Що ти взагалі про нього знаєш?

– Еее… Ну, знаю, що він володіє шоколадною фабрикою… Мабуть, гарно стоїть на ногах, звідти й гроші.

– А те що він не вагаючись убив кращого друга, знаєш?

Від несподіванки Тасарла знову зупинилася й на цей раз присіла на ліжко.

– І його не посадили за це?

– Ні! Тож думаю він не тільки у виробництві шоколадок та цукерок замішаний, а ще й в криміналі. Звідти й такі статки. А ти очі видряпаю… очі видряпаю… Будь обережною насамперед.

– Тобто ти вважаєш, що я повинна без зайвих слів залишити свій дім, табір… та зникнути?

– Ну, можливо він не буде вимагати твого від’їзду. Ти ж йому нічого не зробила.

Зненацька почувся стук у двері й на порозі з похмурим обличчям з’явилася Зара.

– Тасарла, тебе кличуть у кабінет.

– Все так погано? – Відразу ж запитала онука барона, розуміючи, що дівчина підслуховувала.