Земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-західній частині країни. Столиця – місто Штутгарт. Сусідами землі є Рейнланд-Пфальц, Гессен, Баварія, а також Швейцарія та Франція. Утворена 25 квітня 1952 року. Площа – 35,751,46 км². Населення – 10 879 618 (на 31 грудня 2015 року). На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління – парламентська республіка, самоврядний штат федерації.
Кєрвох (швабський діалект) – суботнє прибирання території навколо будинку.
Головна героїня муві «Як украсти мільйон».
Ідеться про нетрадиційне мислення, а відтак – нетрадиційні способи досягнення точки призначення. Клеопатра якось використала скручений килим, а Санта регулярно користується димоходом.
Найбільший і найвизначніший храм у Гайдельберзі, розташований у районі Старого міста посеред Ринкової площі, недалеко від замку. Його вежа панує і формує разом із восьмикутною вежею замку образ міста. Побудований із червоного неккарського пісковика зальний храм із бароковими дахом і баштовими куполами вважається абсолютно унікальною будовою високого художнього класу.
Пісня В. Цоя «Група крови».
Ох, тільки не вбивайте мене ще й за це посилання… Мені дуже хочеться вірити, що та лубочна картинка Лесі Українки з двохсотгривневої купюри не відбила у вас бажання її читати. Ту справжню міс. Таку непередбачувану, вертляву, самородну, раниму й романтичну. Що ж… Однак задля виправдання цього посилання зазначу: Лариса Косач – ім’я Лесі Українки.
Одне із самих незвичних імен Радянського Союзу. Даздраперма – Да здравствует первое мая (рос.).
Один із найзнаменитіших замків Німеччини. Розташований у землі Рейнальд-Пфальц і побудований в ХІ ст. для охорони дороги, що проходить уздовж річки до Мозелю з внутрішніх районів могутнього гірського масиву Айфель. З часів свого заснування замок належав родині фон Ельц і ніколи за всю свою історію не міняв власників. Це прізвище вперше згадується в документах 1157 р., коли німецький аристократ Рудольф фон Ельц показав дарчу імператора Барбаросси. Відтоді й по сьогодні Ельц належить нащадкам знаменитого барона.
Іще один із найвідоміших замків Німеччини, побудований на замовлення останнього короля Баварії на землях, що межують з австрійськими Альпами. Славиться тим, що був створений на знак пошани до Р. Вагнера, котрого обожнював правитель. Всередині зберігається безліч чудових картин на біблійну й міфічну теми про Нібелунгів, виконаних у стилі фресок на стінах. Також характерним є всебічне використання символу лебедя як непорочності, з котрим себе уособлював Людвіг ІІ. Безперечно один із найпрекрасніших замків Німеччини (на думку автора).
Старовинний замок-фортеця в землі Баден-Вюртемберг, за 50 км на південь від Штутгарта. Бáтьківщина Гогенцоллернів – династії курфюрстів Бранденбурга (1415–1701), потім королів Пруссії (1701–1918) і німецьких імператорів (1871–1918).
В ХІ ст. по всій імперії утворилася велика кількість невеликих замкнених округів, які по суті були дрібними незалежними державами. Якщо землевласнику надавався графський титул, і тим самим врядування державними справами, в такому разі мешканці його території підпадали під його владу. Титул графа поступово ставав спадковим, і в імперії виділилося кілька заможних сімей, наділених владою. Графські володіння примножувалися завдяки династичним шлюбам і спадковості. Землі концентрувалися в руках низки сімей. Їхні представники спочатку як графи, а пізніше як місцеві володарі, отримали виключне право збирати військо й будувати замки, котрі в Середньовіччі для війська були практично неприступними. Таким чином, той, хто володів замком, був при владі та в країні. Виключні права на будівництво замків-фортець було надано місцевим володарям в 1200 р. А ось право обрання короля було закріплене за ними ще раніше – на початку ХІІ ст. Тому, на думку автора, і не змогла утворитися централізована влада в імперії, бо володарі «на місцях» мали таку саму владу й авторитет, як і король, якого вони обирали.
Швабське традиційне блюдо – смажена картопля на пательні.