Ксеня Корчук - Кожен платить за себе

– Влад! – перервав його голос мами, яка стояла на порозі – ідемо снідати…В тебе гості?

– Доброго ранку, Вікторія Володимирівна! – привітався Устим.

– Це …це мій друг, в мене були проблеми з комп’ютером, він прийшов подивитися…Ну, і я заодно вирішив показати татову колекцію.

– Так рано? – здивувалась мама.

– Я потім буду зайнятий і вже прийшов як зміг – відповів Устим.

– Ясно, тоді може приєднаєшся до нас за сніданком.

– Та ні я, мабуть, вже піду.

– Влад, запроси свого друга, я наполягаю. – Вікторія Володимирівна завжди була приязною хазяйкою – я люблю, коли в нашому домі гості, а особливо, коли це друзі моїх дітей і такі хороші.

Устим їй дійсно сподобався, склавши враження ввічливого, симпатичного молодого чоловіка.

Джулія якраз з Лізою накривали на стіл. Серце дівчини чуло щось не ладне і їй залишалося тільки надіятися, що Влад вже якимось чином вивів Устима з дому, аж раптом:

– Дівчата, накривайте на 6 персон, до нас приєднається друг Влада – пролунав голос мами.

Джулія остаточно застигла в напруженні, але коли побачила як на сходах появилися Влад з Устимом, тарілка вислизнула з її рук, ніби своїм дзвоном намагалася вивести дівчину з цього зачарованого стану.

– Джулі, чому ти така неуважна. це мій улюблений сервіз – трохи сердито сказала Вікторія Володимирівна.

– Вибач, а нам обов’язково його запрошувати, можливо, Влада друг спішить кудись – з надією в голосі спитала Джулія, замітаючи осколки від тарілки.

– Перестань, так не гарно, до речі, дуже милий і симпатичний хлопець – з загадковою посмішкою відповіла мама.

В Джулії вже не було, що сказати її надія остаточно померла. Хлопці спустившись сіли за стіл. Хоч запах свіжих млинців вперемішку з ароматом кави міг покорити будь-кого, але в Устима було єдине бажання – якнайшвидше втекти з цього красивого дому. Владові ж здавалося, що все йде по його грандіозному плану, хоч як виявилося, вони не врахували однієї маленької, але дуже важливої деталі.

– Кави? – Вікторія Володимирівна до Устима.

– Так, дякую.

– Прошу. Я навіть не спитала, як тебе звати. – подаючи каву згадала мама.

Тільки придумувати собі нове ім’я не було змісту, якщо Устим планував серйозні відносини з Джулі.

– Устим.

– Так? – здивувалася Вікторія Володимирівна, а я думала це рідкісне ім’я? Та вже далеко не вперше його чую, в Джулії є хлопець теж Устим. Ми ще навіть незнайомі.(до доньки) – Коли ти нас познайомиш?

– Не знаю.

Вікторія Володимирівна почала пояснювати ситуацію Устиму:

– В Джулії є хлопець, вони вже досить довго разом, але….

– Все, хватить з мене цього цирку – не витримала Джулі.

Те що вона ненавиділа у своєму житті – це брехати, а особливо близьким для себе людям. Дівчина підійшла до Устима і поставила свою руку на його плече:

– Мама, це мій Устим, а не Владин друг.

Влад:

– Джулі, ти все зіпсувала, ну нащо?

Мама здивовано і з розчаруванням у голосі:

– Що? Він тут ночував?

Джулія:

– Так, я вже не маленька дівчинка.

Вікторія Володимирівна ніби завмерла, усвідомлюючи, що відбувається насправді. В її очах Устим з приємного молодого хлопця перетворився на покидька, який осоромив її дочку. Мама була від початку не в захваті від цих відносин її дочки. Вона нічого не сказала Устимові, але кинула на нього такий озлоблений погляд, який заміняв тисячі слів.

– Боже, який сором… в моєму домі – заледве проговорила мама Джулії.

Устим встав:

– Вибачте… за все. Я, мабуть, піду.

Його ніхто не спробував зупинити, Джулі тільки спокійно провела до дверей.

– Мені жаль, що так вийшло – прошептав Устим до Джулії та поцілував у щоку.

Дівчина опустила голову, вона знала, що зараз її чекає напружена розмова з матір’ю. традиційний сімейний сніданок був зруйнований. А ранкова кава стигла на столі. Найгіршим для Вікторії Володимирівни був не той факт, що її дочка вже виросла, а те, що це був не той хлопець з яким би вона хотіла бачити Джулію.

Вийшовши з будинку, Устим оглянувся ще раз на прекрасний палац, де жила його кохана, її дім був дуже красивим, але тепер від нього віяло холодом і неприязністю. Чи хоч колись тут будуть раді його бачити? І цікаво, якби Устим був багатим бізнесменом чи політиком, чи пив би він зараз запашну каву з млинцями у будинку Джулії?!

Устим просто чудово проводив час, коли був наодинці з Джулі. Він ні з ким ще не був таким щасливим як із нею, це була саме та дівчина з якою, йому хотілося бути. Інколи в його голову підкрадалася думка, чине занадто вона хороша для нього. Але тоді, коли Устимові тільки підкрадалася така думка, то їх друзі знайомі між собою відкрито говорили про це, яка Джулія «вишукана, розумна і привабливої зовнішності дівчина з багатої сім’ї», а Устим, хіба що «веселий ді-джей на радіо».