— Але ж… Пінетті…
— Бери, не комизися. Знаю, що твої мечі зникли й що в тебе проблеми.
Ґеральт узяв обплетене шкірою ящірки руків’я, до половини вийняв лезо з піхов. Дюймом вище від ефеса стояв герб у вигляді сонця з шістнадцятьма промінцями, навперемін рівними та вигнутими, що в сонячній геральдиці символізували блиск та сонячний жар. У двох дюймах за сонцем починалася інскрипція, виконана красиво стилізованими літерами, славетний фірмовий знак.
— Клинок із Віроледи, — ствердив Ґеральт факт. — Цього разу автентичний.
— Прошу?
— Нічого, нічого. Дивуюся. І все ж не знаю, чи можу я його прийняти…
— Можеш його прийняти. Власне, ти його вже прийняв, маєш його в руці. До дідька, не комизися, я ж кажу. Даю тобі цей меч із симпатії. Аби ти зрозумів, що не кожен чародій— ворог. А мені більше знадобляться вудки. У Нільфгарді хороші й чисті річки, у них сила-силенна форелі та лососів.
— Дякую. Пінетті?
— Так.
— Ти даєш мені цей меч виключно із симпатії.
—Із симпатії, авжеж, — чародій понизив голос. — Але, може, не виключно через неї. Яка мені, урешті, різниця, що ти зробиш, якій меті цей меч послужить? Я прощаюся з цією стороною й ніколи вже сюди не повернуся. Бачиш той красень-галеон на рейді? Це «Евріаль», порт призначення— Баккала. Відпливаю післязавтра.
— Ти прибув трохи рано.
— Так… — трохи знітився магік. — Ще хотів би тут із кимось… З кимось попрощатися.
— Удачі. Дякую за меч. І за коня— ще раз. Бувай, Пінетті.
— Бувай. — Чародій без роздумів потиснув подану йому долоню. — Бувай, відьмаче.
* * *
Він знайшов Любистка— а як би інакше! — у портовому шинку, коли той сьорбав із миски рибну юшку.
— Я виїжджаю, — коротко промовив. — Зараз.
— Зараз? — Любисток завмер із ложкою на половині дороги. — Зараз? Я думав…
— Неважливо, що ти думав. Я їду зараз. Повернуся до королівського весілля.
— А це що?
— А тобі як здається?
— Меч, ага. Звідки він у тебе? Від чародія, так? А той, що ти отримав від мене? Де він?
— Я його втратив. Повертайся до верхнього міста, Любистку.
— А Корал?
— Що Корал?
— Що я маю сказати, коли вона запитає…
— Не запитає. Не знайде на те часу. Буде з кимось прощатися.
ТАЄМНО
Illustrissimus et Reverendissimus
Magnus Magister [31] Глибокошановний та багатоповажний великий магістр ( лат. ).
Нарсес де ля Рош
Головуючий у Капітулі Дару та Мистецтва
Новіград
Datum ex Castello Rissberg,
die 15 mens. Jul. anno 1245 post Resurrectionem [32] Датовано в замку Ріссберг дня 15 місяця липня 1245 р. після Відновлення ( лат. ).
Re:
Майстра Мистецтв мгстр маг
Сореля Альберта Амадора Дегерлунда
Honoratissime [33] Глибокошановний ( лат. ).
архімайстре,
безсумнівно дійшли до Капітулу чутки про інциденти, що мали місце влітку anno currente [34] Цього року ( лат. ).
на західних межах Темерії, а в через ті інциденти, як припускають, втратили життя близько сорока— точно ствердити не можна— осіб, головним чином некваліфікованих лісових робітників. Ці інциденти співвідносяться, на наш жаль, з особою майстра Сореля Альберта Амадора Дегерлунда, члена дослідницької групи комплексу Ріссберг.
Дослідницька група комплексу Ріссберг співчуває родинам жертв інциденту, хоча то жертви, що стоять дуже низько в суспільній ієрархії, надмірно вживають алкоголь, ведуть життя неморальне й напевне жодних родинних зв’язків не мали.
Ми хочемо нагадати Капітулу, що майстер Дегерлунд, учень та улюбленець архімайстра Ортолана, є видатним науковцем, спеціалістом у царині генетики, має величезні, майже неоцінимі досягнення в царині трансгуманізму, інтрогресії та родоутворення. Дослідження, які майстер Дегерлунд проводить, можуть виявитися ключовими для розвитку та еволюції людської раси. Як відомо, людська раса поступається расам нелюдським із точки зору багатьох фізичних, психічних та психомагічних рис. Експерименти майстра Дегерлунда, що полягають у гібридизації й сполученні генофонду, мають на меті— спочатку— зрівняння людської раси з расами нелюдськими, а в довгостроковій перспективі— через видоутворення— домінацію над ними й цілковите підпорядкування нелюдських видів. Ми, певно, не мусимо пояснювати, наскільки є капітальним значення таких речей. Було б жахливо, аби якісь дрібні інциденти сповільнили або й загальмували прогрес вищеозначених наукових праць.
Що ж до самого майстра Дегерлунда, то дослідницька група комплексу Ріссберг бере повну відповідальність за медичну над ним опіку. У майстра Дегерлунда вже було діагностовано раніше нарцисистичні схильності, відсутність емпатії та легкий емоційний розлад. У часи, що передували скоєнню вчинків, у яких його звинувачують, цей стан посилився аж до проявлення симптомів афективного біполярного розладу. Можна стверджувати, що в момент скоєння вчинків, у яких його звинувачують, майстер Дегерлунд не контролював своїх емоційних реакцій і мав занижену схильність відрізняти добро від зла. Можна прийняти, що майстер Дегерлунд був non compos mentis, eo ipso [35] Тим, хто не володіє розсудком, чи то… ( лат. )
тимчасово втратив осудність, тож кримінальної відповідальності за приписувані йому вчинки нести не може, бо impune est admittendum quod per furorem alicuius accidit [36] Карі не підлягають учинки, що здійснені в гніві ( лат. ).
.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу