Анджей Сапковський
Відьмак. Вежа Ластівки
Роман
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
2017
ISBN 978-617-12-2405-6 (FB2)
Жодну з частин даного видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва.
Перекладено за виданням: Sapkowski A. Wiedźmin. Wieża Jaskółki / Andrzej Sapkowski. — Warszawa: SuperNowa, 2014. — 488 p.
Публікується з дозволу автора і його літературних агентів, NOWA Publishers (Польща) й Агентства Олександра Корженевського (Росія)
Переклад з польської Сергія Легези
Обережно! Ненормативна лексика!
Коментарі Сергія Легези, Владислава Нікітіна й Олесі Стужук
Художнє оформлення Катерини Кравець
Електронна версія створена за виданням:
Сапковський А.
C19 Відьмак. Вежа Ластівки: роман / Анджей Сапковський; перекл. з пол. С. Легези; комент. С. Легези, В. Нікітіна й О. Стужук. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — 480 с.
ISBN 978-617-12-1656-3 (укр.)
ISBN 978-83-7578-068-0 (пол.)
Осіннє Рівноніччя страшними снами та недобрим провісником, Диким Полюванням, багатьох змусило згадати ельфійське передбачення про довгу зиму, що буде останньою… А на землі ця ніч кривавої гонитви ледь не виявилася останньою для бунтівної Фальки — зеленоокої Цірі, зневіреної у клятвах, зрадженої призначенням… Захована серед боліт хата старого пустельника Висоготи могла стати кінцем її шляху. Проте стала новим початком… Таємнича Вежа Ластівки кличе до себе Цірі, яка тепер розуміє відмінність між помстою і справедливістю. Обранка долі взяла до рук ажурний гномський меч, щоби справдилося, що повинно справдитися. А тим часом до неї поспішає Ґеральт, колишній відьмак, який не вірить у пророцтва. І кожен крок на цьому шляху може стати останнім…
УДК 821.162.1
ББК 84(4Пол)
© Andrzej Sapkowski, Warszawa, 2014
© CD PROJEKT S.A., карта, обкладинка
© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2017
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2017
У ніч як траур чорну прибули до Дун Даре
Де молода відьмачка ся ховала
З усіх боків село оточили
Аби втекти від них не зуміла
У ніч як траур чорну хотіли зрадою взяти
Але то їм ся не вдало
Ще й біле сонце не зійшло а на мерзлому шляху
Тридцятеро трупів лежало
Старцівська пісня про страхітливу різанину, що у Дун Даре у ніч Саовіну сталася
— Дати можу тобі все, чого тільки побажаєш, — сказала фея. — Багатство, владу й скіпетр, славу, довге й щасливе життя. Вибирай.
— Не хочу я багатства ані слави, влади ані скіпетру, — відповіла відьмачка. — Хочу мати коня, що був би чорним і швидким, наче вихор нічний. Хочу мати меча, гострого і ясного, наче промінь місячний. Хочу ніччю чорною на коневі моєму чорному світ міряти, хочу разити сили Зла й Темряви своїм світлим мечем. Цього я прагну.
— Дам я тобі коня, що буде чорнішим за ніч і швидшим за вихор нічний, — обіцяла фея. — Дам я тобі меч, що буде світлішим і гострішим за місячний промінь. Але чимало хочеш ти, відьмачко, тож муситимеш дорого за те мені заплатити.
— Чим? Бо я ж нічого не маю.
— Своєю кров’ю.
Флоуренс Деланной. Казки й казання
Як скрізь відомо, Всесвіт — як і саме життя — йде по колу. Колу, на ободі якого позначено вісім магічних точок, що складають повний оберт, або ж річний цикл. Точками тими, що попарно лежать на ободі кола точнісінько одна навпроти одної, є: Імбелк — чи Пророщення, Ламмас — чи Визрівання, Беллетейн — Розквіт і Саовін — Завмирання. Є також позначені на колі два Сонцестояння чи Переломи — зимове, що зветься Мідінваерне, а також Мідаете, посеред літа. Є також дві Еквінокції, чи Рівноніччя — Бірке, весняне, і Велен, осіннє [1] Імбелк — чи Пророщення, Ламмас — чи Визрівання, Беллетейн — Розквіт та Саовін — Завмирання. Є також позначені на колі два Сонцестояння чи Переломи — зимове, що зветься Мідінваерне, а також Мідаете, посеред літа. Є також дві Еквінокції, чи Рівноніччя — Бірке, весняне, й Велен, осіннє… — свята ельфійського календаря збігаються зі святами кельтського аграрного календаря і мають характерні саме для кельтів відповідники періодів, пов’язаних із рільництвом.
. Ті дати ділять коло на вісім частин — і саме так у календарі ельфів ділиться рік.
Висадившись на пляжах біля гирл Яруги й Понтару, люди привезли із собою власний календар, що спирався на місяць, ділив рік на дванадцять періодів, що складали цикл річної праці рільника [2] …цикл річної праці рільника — від початку, від засікання у січні дерев — назва «січень», згідно з сучасним поясненням, пов’язана з кінцем рільничого циклу: у цьому місяці починалася вирубка («засікання») лісу в системах підсічно-вогневого землеробства; результатом такої вирубки мало бути очищення землі для ведення рільничих робіт.
Читать дальше