Анджей Сапковский - Відьмак. Сезон гроз

Здесь есть возможность читать онлайн «Анджей Сапковский - Відьмак. Сезон гроз» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Ужасы и Мистика, Фэнтези, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Відьмак. Сезон гроз: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Відьмак. Сезон гроз»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У королівстві Керак на Ґеральта чекають нові випробування. Зараз він — мисливець за чудовиськами, якого найняли для вбивства. Після знищення чергової небезпечної потвори троє одягнених у чорне мосьпанів арештовують Ґеральта. Тепер і він у біді: його позбавили двох відьмацьких мечів. Відьмак змушений докласти всіх зусиль, аби повернути зброю…
Обережно! Ненормативна лексика!
Коментарі Сергія Легези
Художнє оформлення Катерини Кравець

Відьмак. Сезон гроз — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Відьмак. Сезон гроз», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Розумію.

— Сумніваюся.

— До побачення, Мозаїко.

— Довго тебе не було. — Вона підвела голову. — Набагато довше, ніж вона очікувала. У Ріссберзі нічого не знали або вдавали, що не знають. Щось сталося, вірно?

— Щось сталося.

— Розумію.

— Сумніваюся.

* * *

Любисток дивував своєю здогадливістю. Стверджуючи факт, із очевидністю якого Ґеральт іще не до кінця освоївся. І який не повністю ще прийняв.

— Що, кінець? Проминуло з вітром? Ну ясно, вона й чародії потребували тебе, ти своє зробив, то можеш іти. А знаєш що? Я радий, що все закінчилося. Бо колись мусив той дивовижний роман скінчитися, і чим довше він тривав, тим страшніші обіцяв наслідки. Ти, якщо хочеш знати мою думку, також повинен радіти, що маєш оце з голови й що воно так гладенько пройшло. А тому варто б складати обличчя в радісну усмішку, а не в гримасу похмуру та понуру, яка, уже повір мені, зовсім тобі не личить, із нею ти виглядаєш, наче людина з важкого похмілля, яка до того ж отруїлася закускою й не пам’ятає, чим і коли зламала зуб або звідки ці сліди сім’я на штанах. …А може, — продовжував бард, аж ніяк не пригнічений відсутністю реакції з боку відьмака, — пригнобленість твоя випливає з іншого? Може, з того факту, що це тебе нині виставили за двері, у той час, коли це ти планував фінал у власному стилі? Такий, із втечею вранці та з квітами на столику? Ха-ха, у коханні— як на війні, друже, а твоя мила вчинила, наче досвідчений стратег. Діяла на випередження, превентивною атакою. Мабуть, вона читала «Історію воєн» маршала Пелліграма. Пелліграм наводить чимало прикладів перемог, яких досягали за допомогою подібного фортелю.

Ґеральт і надалі не реагував. Любисток, було схоже, реакції й не очікував. Допив пиво, кивнув корчмареві, аби приніс наступне.

— Беручи до уваги все сказане, — продовжив, накручуючи кілки лютні,— я рішуче за секс на першому побаченні. На майбутнє всіляко рекомендую. Це усуває необхідність подальших зустрічей із тією самою особою, а це ж буває нудним та трудомістким. І якщо вже ми про це, то нахвалена тобою пані адвокат і справді виявилася вартою зусиль. Не повіриш…

— Повірю, — відьмак не витримав, досить рішуче його перервав. — Повірю без цих оповісток, можеш їх облишити.

— Авжеж, — констатував бард. — Пригноблений, у смутку та з муками сумління, через що в журбі та в’їдливий. Здається мені, тут не тільки жінка. Тут щось іще. Знаю, суча лапа. І бачу. У Новіграді не вдалося? Мечів ти не отримав?

Ґеральт зітхнув, хоча обіцяв собі не зітхати.

— Не отримав. Запізнився. Були ускладнення, сталося те, інше. Перехопила нас гроза, тоді наш човен почав набирати воду… А потім один білошкірник тяжко захворів… Ах, не стану набридати тобі подробицями. Коротко кажучи, ми не встигли вчасно. Коли я дістався до Новіграда, було вже по аукціону. У Домі Борсоді мене послали. Торги під таємницею продажу, а вона охороняє як тих, хто продавав, так і тих, хто купував. Особам стороннім фірма жодної інформації не дає, бла-бла-бла, до побачення, пане. Я нічого не довідався. Не знаю, чи продано мечі, а якщо так, то хто їх купив. Не знаю навіть того, чи злодій узагалі виставляв мечі на аукціоні. Він же міг не звернути уваги на пораду Пратта, могла йому трапитися якась інша нагода. Я не знаю нічого.

— Невдача, — покивав Любисток. — Послідовність нефортунних збігів. Слідство кузена Феррана також стало, як мені здається, на мертвій точці. Кузен Ферран, якщо ми вже про це, безперестанно про тебе розпитує. Де ти, чи маю я від тебе якісь вісті, коли ти повернешся, чи встигнеш на королівське весілля й чи не забув ти, бува, про обіцянку, яку дав принцові Егмунду. Вочевидь, я й слова не писнув про твої починання й про аукціон. Але свято Ламмас, нагадую, усе ближче, залишилося десять днів.

— Знаю. Але, може, щось за той час станеться? Щось, скажімо, щасливе? Після послідовності нефортунних збігів придалась би якась відмінність.

— Не заперечуватиму. А якщо…

— Я подумаю та прийму рішення. — Ґеральт не дав бардові закінчити. — До того, щоби на королівському шлюбі виступати як охоронець, мене ніщо не зобов’язує, Егмунд та інстигатор не знайшли моїх мечів, а саме такими були умови. Але я б не виключав, що виконаю прохання князя. На користь того хоча б матеріальні погляди. Князь хвалився, що не поскупиться. А все вказує на те, що будуть мені потрібні нові мечі, виконані на спеціальне замовлення. А воно буде чимало коштувати. Ах, що тут говорити. Ходімо, щось з’їмо. І вип’ємо.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Відьмак. Сезон гроз»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Відьмак. Сезон гроз» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Анджей Сапковский - Сезонът на бурите
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский - Відьмак. Володарка Озера
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский - Відьмак. Вежа Ластівки
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский - Відьмак. Хрещення вогнем
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский - Відьмак. Час Погорди
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский - Відьмак. Кров ельфів
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский - Відьмак. Останнє бажання
Анджей Сапковский
Анджей Сапковский - Час Презрения
Анджей Сапковский
Анджей Сапковський - Відьмак. Меч призначення
Анджей Сапковський
Анджей Сапковський - Сезон гроз
Анджей Сапковський
libcat.ru: книга без обложки
Анджей Сапковский
Отзывы о книге «Відьмак. Сезон гроз»

Обсуждение, отзывы о книге «Відьмак. Сезон гроз» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x