Прим Техи репетували, але хтось відключив підсилювач, і Моллі, з блідим спустошеним обличчям, в тиші гойдалася на Вбивчій Підлозі, тепер тримаючись за неї, доки хитання не сповільнилося, чулося тільки слабке гудіння втомленого металу та скрип іржі об іржу.
Ми пошукали на Підлозі відрізану руку, але так її й не знайшли. Ми виявили лише елегантну криву на одному шматку іржавої сталі, через яку пройшла молекулярна нитка. Зріз був яскравим, як нове хромове покриття.
Ми так ніколи й не взнали, чи прийняли Якудзи наші умови, чи, взагалі, вони отримали наше послання. Наскільки мені відомо, їхня програма усе ще чекає Едді Бекса на полиці в задній кімнаті магазина подарунків на третьому поверсі Сідней Централ-5. Ймовірно, вони продали оригінал назад Оно-Сендай місяці тому. Але, можливо, що вони дійсно одержали піратське радіопослання, тому що дотепер ніхто не прийшов шукати мене, а вже пройшов майже рік. Якщо вони дійсно прийдуть, їм доведеться довго підніматися нагору через темінь, мимо вартових, розставлених Псом, та й я вже не особливо схожий на Едді Бекса. Я дозволив Моллі подбати про це з місцевим знеболюванням. І мої нові зуби вже майже прижилися.
Я вирішив залишитися тут нагорі. Коли я дивився крізь Вбивчу Підлогу — перш, ніж вона з’явилась — я бачив, яка порожнеча була всередині мене. І ще зрозумів, що сильно втомився бути тарою. Так що тепер я спускаюся й відвідую Джонса майже щоночі.
Тепер ми з ним партнери, і з Моллі Мілліонс теж. Моллі веде наш бізнес у Дромі. Джонс усе ще в Парку Розваг, але в нього тепер більша цистерна зі свіжою морською водою, яку міняють щотижня. І він одержує своє зілля, коли йому потрібно. Він усе ще розмовляє з дітлахами за допомогою свого щита з лампочками, але із мною він спілкується через дисплей в сараї, який я наймаю там, цей прилад кращий за той, що він використовував в армії.
І всі ми зараз заробляємо непогані гроші, більші, ніж я одержував раніше, тому що Спрут Джонса може зчитувати сліди всього того, що колись зберігалося в мені, і він виводить все це на дисплей зрозумілими мені мовами. Так що ми взнаємо багато нового про моїх колишніх клієнтів. Колись я знайду хірурга, щоб викопати весь кремній зі своїх залоз, і буду жити лише зі своєю власною пам'яттю, як всі інші люди. Але ще не зараз.
А поки що мені справді добре й тут, нагорі, в темряві, покурюючи китайські цигарки з фільтром і слухаючи, як капає конденсація з геодезики. Тут, угорі, справді тихо, якщо, звичайно, парочка Прим Техів не вирішить потанцювати на Смертельній Підлозі.
Це також повчально. Коли за допомогою Джонса розберусь в деяких штуках, стану найкрутішим професіоналом у місті.