Вільям Гібсон - Джонні Мнемонік

— Я зробила тобі цілу купу послуг, друже. Мені потрібна ця підлога. А ще мені потрібна музика.

— Ти ж не Прим Тех…

Напевно, так тривало більшу частину вигнутого кілометра, Пес вів нас хиткими підвісними містками і вверх мотузковими драбинами. Прим Техи клеять свою павутину й потайні місця до тканини міста товстими згустками епоксидної смоли й сплять над безоднею в сітчастих гамаках. Їхні місця перебування настільки ненадійні, що подекуди складаються лише з кріплень для рук і ніг, випиляних в геодезичних конструкціях.

Вбивча Підлога, так вона це назвала. Я дерся за нею, мої нові туфлі Едді Бекса ковзались стертим металом й вологою фанерою. Я намагався вгадати, як це місце може бути згубнішим решти території. В той же час відчував, що протести Пса були символічними й що вона вже чекала одержати предмет суперечки, чим би він не був.

Десь під нами Джонс кружляв у своїй цистерні, почуваючи перші приступи наркотичної ломки. Поліція докучала постійним відвідувачам Дрома запитаннями про Ральфі. Чим він займався? З ким він був перед тим як вийти? А Якудзи проникали своєю примарною громадою в міські банки даних, шукаючи мої невиразні сліди залишені в пронумерованих звітах, протоколах служб безпеки, комунальних рахунках. У нас інформаційна економіка. Так вчать у школі. Але там не говорять, що неможливо пересуватися, жити, діяти на будь-якому рівні, не залишаючи слідів, шматочків, фрагментів інформації особистого характеру, які здаються безглуздими. Фрагментів, які можна витягнути, підсилити…

На даний момент пірат уже повинен був направити наше повідомлення в чергу для закритої передачі на комунікаційний супутник Якудз. Просте повідомлення: відкличте собак, або ми протранслюємо вашу програму всіма діапазонами.

Програма. Я поняття не мав, що вона містила. І не маю досі. Я лише співаю пісню, не розуміючи змісту. Ймовірно, це були дослідницькі дані, - Якудзи, які попалися на вдосконалених методах промислового шпигунства. Вдячна справа, красти в Оно-Сендай ніби так і має бути й чемно вимагати викупу, загрожуючи затупити дослідницький край конгломерату, зробивши продукт надбанням громадськості.

Але чому їхня гра не вдалася? Чи не будуть вони щасливішими з чимось, що могли б продати назад Оно-Сендай, щасливішими, чим вони були з одним мертвим Джонні з Провулку Пам'яті?

Їхня програма була на шляху до адресата в Сіднеї, до місця, де тримали листа для клієнтів і не задавали питань, якщо ти вніс невелику попередню плату. Наземна пошта четвертого класу. Я витер більшу частину іншої копії й записав наше повідомлення в проміжок, що утворився, залишивши від програми саме стільки, щоб можна було визначити її оригінальність.

Моє зап'ястя боліло. Я хотів зупинитися, лягти, спати. Я знав, що довго вже не витримаю, що впаду, що гострі чорні туфлі, куплені на вечір в ролі Едді Бекса, втратять опору й понесуть мене вниз у Нічне Місто. Але він виник у моїй уяві як дешева релігійна голограма, що світиться, збільшена мікросхема на його гавайській сорочці неясно вимальовувалась наче розвідувальний знімок якогось приреченого міського мікроорганізму.

І я йшов за Псом і Моллі через небеса Прим Техів, — нашвидкуруч зібрані й побудовані зі сміття, яке не було потрібне навіть Нічному Місту.

Вбивча Підлога була квадратом зі стороною вісім метрів. Якийсь гігант протягнув сталевий трос вздовж та впоперек через смітник і туго його натягнув. Вона скрипіла при русі, а рухалася вона постійно, гойдалася й осцилювала, поки Прим Техи збиралися й розміщувалися на фанерному карнизі, який оточував Підлогу. Деревина лисніла від часу, відполірована від довгого використанням, глибоко порізана ініціалами, погрозами, проявами почуттів. Він підтримувався окремим набором тросів, які губилися в темряві за різкою границею конусів світла від двох старих прожекторів, що висіли над Підлогою.

Дівчина з зубами, як у Пса, приземлилася на Підлогу на четвереньки. На її грудях були витатуювані сині спіралі. Потім вона пробралася нею, сміючись, борючись із хлопцем, що пив темну рідину з літрової фляги.

Мода Прим Техів тяжіла до шрамів і татуювань. А також зубів. Електрика, яку вони крали для освітлення Вбивчої Підлоги, здавалося була виключенням у їхній естетиці, створеній для… обрядів, спорту, мистецтва? Я не знав, але здогадувався, що Підлога була чимось особливим. Вона виглядала так, немов створювалася протягом поколінь.

Я тримав непотрібний дробовик під курткою. Його твердість і вага заспокоювали, хоча в мене більше й не було патронів. До мене нарешті дійшло, що я зовсім не розумію, що насправді відбулося, або повинно було відбутися. І це було природою моєї гри, тому що я провів більшу частина свого життя як сліпе сховище для заповнення знаннями інших людей, — щоб пізніше вихлюпнути синтетичні мови, які я сам ніколи не розумів. Дуже технічний хлопака. Звичайно.