Джон Толкін - Володар Перстенів

За життя Фродо незначні сліди цих мов усе ще зберігались у місцевих словах та іменах, багато з яких дуже нагадують слова з Долу чи Рогану. Найпромовистішими були назви днів, місяців і пір року; деякі інші слова такого ж типу (наприклад, метом чи сміал ) все ще залишались у загальному вжитку, але більшість їх збереглась саме в назвах місцевостей у Брі та Ширі. Власні імена гобітів також були незвичні й, можливо, прийшли з глибокої давнини.

Гобітами мешканці Ширу називали себе й усіх своїх родичів. Люди називали їх дрібнолюдиками , ельфи — періаннатами . Походження слова гобіт забуте. Однак можна припустити, що спершу це була назва, яку використовували шерстоноги для блідошкірів і впертів, і насправді вона є скороченою формою від слова, що в повній формі збереглося в Рогані: голбитла , «будівничий нір».

Енти. Найдавніше з племен, які дожили до Третьої Епохи, — це онодрими , або ениди. Ент — це форма їхнього імені мовою Рогану. У сиву давнину ентів знали елдари, і саме елдарам енти завдячують якщо не мовою, то принаймні бажанням говорити. Мова, яку вони створили, не подібна на жодну іншу: протяжна, урочиста, пишна, багата на повторення, закручена; утворена зі стількох відтінків голосних та інтонаційних відмінностей, що навіть найосвіченіші елдари не намагалися відобразити її на письмі. Енти користувалися цією мовою лише у спілкуванні між собою, та в них не було потреби її приховувати, бо ніхто не міг її вивчити.

Проте самі енти були здібні до мов, вивчали їх швидко й ніколи не забували. Та вони віддавали перевагу мовам елдарів, а понад усе любили давню високоельфійську мову. Дивні слова й імена, які гобіти записали з уст Древлена й інших ентів, є, отже, ельфійськими або уривками з ельфійських фраз, поєднаних по-ентськи [53] За винятком випадків, коли гобіти намагалися відтворити коротші мурмотіння та клич ентів; а-лалла-лалла-румба-каманда-ліндор-буруме — також не ельфійське, і це єдина збережена (імовірно, дуже недосконала) спроба представити фрагмент власне ентської мови. . Деякі з них — із мови квенья, наприклад, Тауреліломеа-тумбалеморна Тумбалетауреа Ломеанор , що приблизно означає: «Лісобагатотінний-глибокодолинночорний Глибокодолиннолісистий Похмурий край», а Древлен мав на увазі приблизно таке: «Чорна тінь лежить у глибоких долинах лісу». Деякі слова — синдарські: Фанґорн , «гілляста борода», Фімбретіль , «струнка береза».

Орки та чорномова. Орки — ім’я роганського походження, яким усі народи називали це мерзенне плем’я. Синдарською юно звучало «орх». Явно спорідненим було слово урук із чорномови, хоча ним зазвичай називали тільки великих орків-вояків, котрі в той час виходили з Мордору й Ізенґарду. Для менших порід існувало, особливо в урук-хаїв, слово снаґа , «раб».

Перших орків виростила у Прадавні Часи Темна Сила на Півночі. Кажуть, власної мови вони не мали, та підбирали все, що могли, в інших мовах і перекручували на свій смак; але в них вийшла тільки груба говірка, якої не вистачало навіть для їхніх власних потреб, хіба що для лайок і прокльонів. І ці створіння, сповнені люті й ненависті навіть до одноплемінників, швидко створили стільки варварських діалектів, скільки було їхніх груп чи поселень, тож орківська мова мало допомагала у спілкуванні між різними племенами.

Тому у Третю Епоху для спілкування між племенами орки користувалися мовою вестрон; багато найстарших племен, як, наприклад, ті, що жили на Півночі та в Імлистих Горах, віддавна користувалося вестроном як рідною мовою, хоч у їхній вимові вестрон звучав не набагато приємніше за орківську мову. В цій говірці слово тарк , «людина Ґондору», було зниженою формою слова такріл із мови квенья, що вестроном означало «уроджений нуменорець».

Кажуть, чорномову придумав у Темні Роки Саурон, і він бажав навчити її всіх тих, хто йому служив, але це йому не вдалося. Проте з чорномови було утворено багато слів, які у Третю Епоху поширилися серед орків, як-от ґхаш , «вогонь». Але після першого повалення Саурона цю мову в її давній формі забули всі, крім Назґулів. Коли Саурон іще раз повстав, вона знову стала мовою Барад-дура та капітанів Мордору. Напис на Персні було зроблено давньою чорномовою, тоді як прокльони мордорського орка є зниженою формою, яку вживали солдати Темної Вежі, чиїм капітаном був Ґрішнах. «Шаркі» цією мовою означає старий чоловік .