Олег Авраменко - Син Cутiнкiв i Cвiтла

— А хіба так не буде?

— Звичайно, буде. Але не зразу. — Я сердито подивився на Морґана. — Ще чверть години тому ти назвав мене інфантильним телепнем. А хто ж тоді ти? Адже тобі відомо, скільки клопоту завдає навіть ваше часткове пробудження Дару. А що вже казати про справжнє пробудження — яке дає владу над фундаментальними силами природи! Невже ти гадав, що я зберу всіх чаклунів у одному великому соборі й роздам їм Причастя, як священик роздає парафіянам хліб з вином?

— Ми не обіцяли, що це станеться за один день, — зауважив Ферґюсон. — Ми…

— Це розтягнеться на роки! — жорстко відрубав я. — Наразі я маю лише трьох помічників — сестер та брата. Припустімо, ми проведемо через Причастя найдосвідченіших і наймайстерніших чаклунів та відьом — тебе і твоїх маґістрів. Я впевнений, що з вами не доведеться панькатися, ви й самі зможете дати собі раду з Формотворчими. Але ж інших треба навчати, за ними треба наглядати, щоб вони не накоїли лиха. І таких — дев’яносто дев’ять відсотків. Де я візьму вчителів для них? Саме тому я хотів тримати це в таємниці — рік чи півтора, доки зберу надійну команду, ядро нового Дому. Лише тоді, маючи підтримку сотні чаклунів, що цілком опанували Формотворчі, можна розпочати масове запричащення рядових членів чаклунської громади.

— А якщо, — несміливо запропонував Морґан, — взяти цих найдосвідченіших і наймайстерніших, дати їм Причастя й відправити в інший світ, де час іде дуже швидко — скажімо рік за кілька днів, щоб там вони опанували Формотворчі. Таким чином, за якийсь тиждень ти вже матимеш те саме ядро нового Дому.

Я похитав головою:

— Нічого не вийде. У світах з надто швидким плином часу Формотворчі дуже нестабільні, новачку їх не приборкати. Навіть такий талановитий чаклун, як ти, зможе впоратися з ними не раніше ніж після річної практики в нормальних умовах.

— Але ж Колін…

— Він адепт Джерела, — відповів я. — А це інша річ. Його Образ стабільний у будь-якому потоці часу. А Формотворчі — ні. Ось у чому біда, Морґане. Коли стане відомо про моє повернення, всі тутешні чаклуни кинуться до мене, вимагаючи Причастя — зараз і негайно. А якщо я оголошу про відстрочку щонайменше на рік, мене звинуватять в шахрайстві. Або навіть гірше — запідозрять у тому, що я збираюсь подарувати вічну молодість і могутність лише обраним. У будь-якому разі спалахне бунт, і мені доведеться придушувати його. Моє царювання почнеться з кровопролиття.

Ферґюсон опустив очі.

— Кевіне, — промовив він голосом, сповненим розгубленості й каяття. — Накажи відрубати мою дурну довбешку.

— Це не допоможе, — відповів я. — Тільки й того, що однією дурною довбешкою стане менше.

Дейдра жалісливо глянула на мене:

— Що ж нам робити?

Трохи подумавши, я сказав:

— Є один варіант: відправити всіх нетерплячих на навчання в дружні Доми. Там охоче приймуть учнів, причому в необмеженій кількості, бо сподіватимуться переманити їх до себе. І багатьох таки переманять, особливо молодь, яку зачарує велич та пишнота тисячолітніх Домів. Юнаки там швидко одружаться, дівчата повиходять заміж, і ми втратимо ціле покоління.

— Кепський варіант, — підсумував Морґан, аж раптом очі його зблиснули: — Стривай-но! А якщо зробити навпаки — не відправляти учнів, а запросити вчителів?

Я кивнув:

— Саме про це я й думаю. Але тут є певна небезпека. Мій прадід Артур так і вчинив — навербував близько двох сотень помічників з інших Домів, щоб вони допомагали йому в розбудові Царства Світла. Саме ці люди склали кістяк новоствореного Дому, захопили в ньому майже всі провідні посади, стали найвищими достойниками держави. Така ситуація збереглася й дотепер — на добрих вісімдесят відсотків верхівка Дому Світла складається з нащадків Артурових соратників, фактично, чужинців. Це завжди було причиною внутрішньополітичної напруги, часом призводило до серйозних конфліктів. І мій прадід, і дід, і батько намагалися зарадити цій проблемі, виправити становище, але було вже запізно — суспільство довгожителів дуже інертне й консервативне за своєю природою, воно опирається будь-яким змінам. Я не хочу повторити помилки свого предка й тезки; ключову роль в нашому майбутньому Домі мають відігравати тутешні чаклуни й відьми.

— Це правильно, — погодився Морґан. — Отже, прийшлі вчителі відпадають?

— Подивимося, — сказав я. Мені якраз спала на думку одна ідея, проте я вирішив не квапитися й гарненько обміркувати її. — А поки я придумав, як вигадати час. Рік не рік, але кілька місяців точно.