Олег Авраменко - Син Cутiнкiв i Cвiтла

Батько вмер, його поховали, і жалоба за ним триватиме лише два дні. А вже післязавтра, згідно з його останньою волею, настане свято — коронування нового короля Лоґрісу, Коліна IX. Король помер — хай живе король!

Новий король… Дейдра сприйняла це розумом, але серцем вірити відмовлялася. Вона не могла уявити королівство без батька — і тим більше не уявляла на його місці Коліна. Проте він став королем, люди вже бачили в ньому свого володаря, а король Бріан відійшов у минуле, перетворився на частину історії. Велич мирська швидкоплинна…

Втім, Дейдра не почувала ні заздрості, ні досади від того, що Колін успадкував престол, потіснивши її на другий план. Власна неповноцінність не дозволяла їй серйозно думати про владу. Дейдру зовсім не обходило, хто тепер стане королевою (вона здогадувалася, хто) і посяде її нинішнє місце першої леді двору та всього королівства. По батьковій смерті їй було нестерпно й надалі грати роль хазяйки в країні, де править інший король.

Сумні роздуми Дейдри перервала поява Колінової сестри, Бронвен. Оскільки двері спальні були не замкнені, вона ввійшла, навіть не спитавши дозволу. Бронвен ніколи не відзначалася зайвою делікатністю.

— Вирішила подивитися, чи вже спиш, — пояснила вона. — Може, допомогти?

— Дякую, не треба, — сказала Дейдра. — Обійдуся без чарів.

— Тоді я трохи побуду з тобою. Добре?

Бронвен не стала чекати на відповідь, скинула черевички й забралась на ліжко. Вона була вдягнена в чорну жалобну сукню, проте вигляд її не виказував особливого смутку. Та Дейдру це ніскілечки не образило. Бронвен була надто легковажна, щоб довго журитися, і звинувачувати її в цьому було так само безглуздо, як дорікати гірській річці за швидку течію.

Бронвен зручно вмостилася на подушках, обхопила коліна руками і, схиливши набік голову, скоса глянула на Дейдру своїми ясно-синіми очима.

— Ти не ображаєшся, що Колін призначив коронування на післязавтра?

— Така була батькова воля, — мляво відповіла Дейдра. — Колін мусить оволодіти Силою, щоб уже ніхто не міг заперечити його право на престол. Це остаточно нейтралізує Емріса.

— Думаєш, він причетний до вбивства твого батька?

— Не знаю. Можливо.

— А от Колін, схоже, певний цього. Він запропонував Емрісові посаду губернатора однієї з наших морських колоній на його вибір — проте не ближче, ніж за дві тисячі миль від материка.

— І що відповів Емріс?

— Негайно погодився. По-моєму, він дуже наляканий.

— Що ж, тим краще, — сказала Дейдра. — Там він нікому не мулятиме очі. Це краще, ніж стратити його… навіть якщо він злочинець. Досить убивств, їх і так забагато. Мій брат, ваш батько, мій батько — час уже зупинитися.

Бронвен пильно подивилася на неї:

— Знаєш, мене вражає твоя великодушність, сестрице.

Дейдра важко зітхнула:

— А мене вона просто вбиває. Якби ж то я вміла по-справжньому ненавидіти… Але годі про це. Мені й без того гірко.

— Гаразд, — погодилася Бронвен. — Між іншим, ти чула останню новину? Колін зробив Дані пропозицію.

— Отакої! — Ось тепер Дейдра справді образилася. — Не дуже вдалий час він вибрав для сватання. Міг би й зачекати.

— На жаль, не міг. Виявляється, під час коронування ліворуч короля має стояти його матір, дружина або наречена. Така вимога ритуалу.

— Зрозуміло… І що ж Дана?

Бронвен пирхнула:

— А що Дана! Вона рада-радісінька. Думає, що Колін нарешті покохав її. Але це не так. Він досі за тобою сохне.

— Відучора все змінилося. Тепер я його сестра.

— От-от. Тому він і вирішив одружитися з Даною.

— Правильно. Давно б так, — сказала Дейдра. — Дана сильна й вольова дівчина, до того ж гарненька. Вона швидко прибере Коліна до рук і виб’є дур з його голови.

По тому запала мовчанка. Дейдра вже почала засинати, аж раптом Бронвен спитала:

— Як у тебе з тим красунчиком МакШоном? Він ще не набрид тобі?

Дейдра невдоволено розплющила очі.

— Ні, не набрид. А тобі що до того?

Щоки Бронвен спалахнули рум’янцем.

— Та так… просто цікаво.

— Просто цікаво? — Дейдра ліниво похитала головою. — Не вірю. Здається, ти маєш його на оці. Але це погана ідея. Ти ще мала, тобі рано заглядатися на хлопців.

Бронвен поморщила свій маленький, всипаний ластовинням носик.

— Ще чого! Я лише на рік менша за Дану — а вона незабаром вийде за Коліна. Може, і я хочу заміж?

Дейдра перевернулась на правий бік, поклала під голову руку і знову заплющила очі.

— Хочеш, виходь. Але не за Кевіна. Його не чіпай, він мій. Второпала?