Олег Авраменко - Син Cутiнкiв i Cвiтла

— Мені?! — здивувався брат. — Чому?

— Гадаю, вам краще знати. Хазяйка була позбавлена тіла, але перед королем Бріаном з’являлася в людській подобі, точно копіюючи свою колишню зовнішність. І вона боялася, що ваше життя опиниться в серйозній небезпеці з того самого моменту, як король побачить вас. А ви були потрібні Джерелу живим — потрібні так само, як і леді Дейдра. Під час нашої прощальної розмови Хазяйка доручила мені оберігати вас, доки ви пробудитесь , а потім розповісти вам усе, що я тільки-но розповів… Гм-м. Адже ви пробудилися , чи не так?

— Так, — коротко відповів Артур.

— Щоб я здох! — сказав приголомшений Колін. — Це справді схоже на казки братів Грімм… Але боюся, що це правда.

— Це правда, — озвалася Дейдра. — Я запитала в Джерела, і воно відповіло „так“ на твердження, що справжньою Хазяйкою Джерела може стати лише жінка, народжена простою смертною від чаклуна, якщо вона ввійде в Джерело з непробудженим Даром, без Провідників і не маючи дітей . Це необхідна умова — та аж ніяк не достатня.

— Ну що ж, — сказав Артур. — З цим ми розібралися… Дейдро, подбай про барона. Він потребує термінової допомоги.

— Звичайно, — кивнула вона. — У такому стані Причастя він не витримає. Спочатку треба повернути йому молодість і здоров’я.

— От і візьмися за це.

— Добре. — Дейдра підійшла до Еріксона. — Пане бароне, зараз ви підете з мною. Я вилікую вас від хвороби, що зветься старістю.

Бран Еріксон не виказав жодних ознак подиву, лише запитав:

— А можна взяти Емріса? Я до нього прив’язався, та й він не винесе розлуки з мною.

— Чого б і ні. Беріть.

Коли Дейдра, барон та вовк Емріс залишили хатину і весь цей понурий світ, Колін у задумі мовив:

— Хотілося б знати, Артуре, ти зробив це з милосердя чи вдячності?

— Не те і не інше. Це справедливість.

— Гарна справедливість! Еріксон винний у смерті багатьох людей, а ти замість покарання повертаєш йому молодість і даруєш Причастя.

Артур подивився на Коліна з таким виразом, ніби той був малою дитиною.- Насамперед, Еріксон уже покараний сповна. Кошмари про старість переслідуватимуть його не один десяток років, а може, і все його довге життя. Та й потім… Тобі доводилось убивати людей?

— Так, на війні. Але то були вороги.

— То були люди , здебільшого ні в чому не винні. Вони вірно служили своєму королю та своїй країні і не заслуговували на смерть. Була війна — і цим усе сказано. Еріксон теж воював — на стороні Джерела; а його методи, згоден, не найкращі — тема окремої розмови. Він і твій брат Емріс робили те саме, але їхні мотиви були різні. Тому Емріс злочинець і зрадник, а Еріксон — солдат. Відчуваєш різницю?

Колін трохи помовчав, потім сказав:

— Чимраз більше я переконуюся, що вчинив дуже мудро, відмовившись від корони. Важко бути королем, але ще важче бути справедливим королем. Якщо я зустріну Емріса, то не стану вирішувати болісну дилему, як ти у випадку з Джоною. Я просто обійдуся з ним як з братом, і не мучитимуся сумнівами — справедливо це чи ні.

— А я не шкодую, що залишив Джоні життя.

— Тобі просто пощастило, Артуре. Ти везуча людина… А втім, невдачливі королі — рідкісне явище. Вони недовго засиджуються на троні. — Колін осміхнувся. — Як, наприклад, я…

Коли ми повернулися в Безчасів’я, Бронвен у гордій самотності сиділа за столом і ласувала шоколадним тортом. Вкотре зрадівши, що вже не переймаюся такими дурницями, як дієта, я негайно приєдналася до неї, щоб вона, бува, не зжерла всю цю смакоту сама.

Артур та Колін всілися на свої стільці й закурили, не виявивши ані найменшого інтересу до торта.

— Де Дейдра? — запитав мій брат.

— Незабаром повернеться, — відповіла Бронвен. — Гайда їй назустріч. — І ми почали переміщатися вперед за часом матеріального світу. — Бідолашний Еріксон! Його мало грець не побив, коли він побачив мене.

— Але все обійшлося?

— Він уже в нормі. Курс омолодження був успішний. Проте йому ще довго доведеться прочищати свої мізки від старечого маразму. Дейдра відвела його в мій маєток, там він буде як сир у маслі. — Бронвен на секунду замовкла й похитала головою. — Це просто неймовірно, Артуре! Еріксон — великий негідник, це правда. Але правда й те, що він урятував тобі життя. Дядько Бріан майже напевно порішив би тебе, раз мав такий зуб на колишню Хазяйку. Переді мною ж вона постала в образі фурії — тому я нічого не запідозрила… Діана була така схожа на тебе?