Олег Авраменко - Син Cутiнкiв i Cвiтла

— Я на це сподіваюся, — сказала Бренда. — Сподіваюся, що за будь-яких обставин ти не захочеш вихолощувати свою людяність, щоб не стати чужим для Дани… а також для Дейдри. Саме завдяки жорстокості Джерела і ти, і я, і Бронвен з Коліном, а тепер і Брендон з Даною, — усі ми міцно зв’язані з рештою людей.

— Це встановлений факт? — запитав я. — Чи лише твої припущення?

— Гаразд, розгляньмо факти, — запропонувала сестра. — Перший з них: для здобуття Сили необхідний контакт з іншою людиною, бажано протилежної статі. Другий факт: Джерело відмовляється визнавати контакт зі своїм адептом. Із цих двох фактів випливає третій факт: хоч до яких хитрощів не вдавайся, але кожен адепт, прямо чи опосередковано, буде зв’язаний зі звичайною людиною — або простим смертним, або чаклуном, що не володіє Силою.

Я знизав плечима:

— Ну то й що? Це аж ніяк не означає, що такі зв’язки призначенні для стримування адептів. Ти, сестричко, видаєш трактування факту за сам факт. До того ж твоя теорія дуже хистка. Припустімо, що Провідник адепта помирає — адже всі люди смертні, навіть чаклуни. Тоді цей адепт автоматично втратить зв’язок з рештою людства, і вже ніщо не завадить йому перетворитися на небезпечне чудовисько.

— Влучне зауваження, — погодилася Бренда. — І я вже маю на нього відповідь. Після нашої нічної розмови я ніяк не могла заснути, все думала про скриньку Пандори, про те, що станеться, коли хтось із нас збожеволіє і зважиться вбити свого Провідника. Зрештою я взяла ноутбук, подалася в Безчасів’я і провела серію різних тестів. Мені вдалося встановити ще один важливий факт: коли адепт викликає Образ, Джерело перевіряє наявність у нього Провідника. Якщо такий є — один або кілька, — то все гаразд. Але якщо Джерело не знайде в адепта жодного живого Провідника, то негайно вб’є його.

Я приголомшено втупився в сестру:

— Ти серйозно?

— Цілком. Я перевірила з десяток разів. Все точно, ніякої помилки.

Не думаю, що комусь приємно було б дізнатися, що його життя прямо залежить від інших, хай навіть близьких і рідних йому людей. Мені стало лячно на думку про те, що якби з Даною сталося нещастя, я б загинув після першого ж виклику Образа… А наступної миті мене вразила інша думка: і це було б правильно — бо без Дани моє життя втратило б сенс…

— Так, безумовно, — сказав я. — Джерело контролює нас. Але це кепський, неправильний контроль.

— А ти запропонуєш щось краще?

— Ну… Стежити за станом психіки адептів, аналізував їхні вчинки та наміри…

— І відокремлювати зерна від полови, — саркастично додала Бренда. — Берегти овець і знищував козлищ. Це ж чистісінький антропоморфізм, Артуре! Навіть якщо Джерело розумне, то навряд чи воно розумне по-людському і навряд чи здатне судити про людей за людськими мірками. Звідки нам знати, чтo в його розумінні є зерна, а що — полова, хто для нього вівця, а хто — козлище? Які воно має критерії добра та зла, і чи існують ці критерії взагалі? Якщо Джерело розумне, то воно чинить мудро, не намагаючись судити нас. Воно лише встановлює правила гри, що їх ми мусимо неухильно дотримуватися, і квінтесенцію цих правил можна висловити одним чітким імперативом: залишатися людьми … Втім, зараз мене більше турбує не філософія Джерела, а непевність нашого становища. Після дурної Даниної витівки ми всі опинилися в залежності від однієї людини — Дейдри. Це дуже небезпечна ситуація, її треба виправляти.

— Як?

— Елементарно. Кожен з нас має завести собі окремого Провідника.

Я здригнувся:

— Брендо! Що ти кажеш?! Ти уявляєш, до чого це призведе?

— Я все розумію, Артуре, — кивнула сестра. — Але зрозумій і ти, що альтернативи немає.

Я важко опустився на траву і притулився спиною до парапету.

— Помиляєшся. Альтернатива є — жити в постійному страху перед раптовою смертю.

— Це божевільна альтернатива, — відповіла Бренда, сівши поруч зі мною. — Це найкоротший шлях до параної.

— А те, що ти пропонуєш, загрожує шизофренією. Ще не знаю, скільки треба Провідників, щоб почуватися в безпеці; але точно знаю, скільки треба жінок, щоб я з’їхав з глузду. Цілком вистачить двох — Дани та Дейдри. А що вже казати про третю.

Бренда похитала головою:

— Ти надто емоційно все сприймаєш, братику. Мені б твої клопоти.

Я зазирнув їй в очі й побачив там біль і тугу.

— Маєш проблеми з чоловіками?

Вона відвела погляд:

— Так.

— Це через твій невдалий шлюб?

— Ні, через Брендона. Якщо я знову закохаюся, він точно збожеволіє.