Чаклунство (лат.), розділ магії, який займається викликанням духів.
Тут — святиня, від occultus — потаємний, прихований (лат.).
Отже (лат.).
Що й треба було довести (лат.). Евклід.
Астрологічні терміни.
Виродження і псування (лат.).
Матерія (лат.).
Випадковість (лат.).
«Зараза, що в темряві ходить». Псалом 90; 6.
Світло на віки вічні (лат.).
З грецької — переповнення кров'ю.
Спазм (лат.) — з гр. spasma.
Легенева артерія (лат.).
Букв. «Без гніву й упередження», тобто цілком об'єктивно (Тацит). «Справа закінчена» (лат.).
На другий день після дня св. Лаврентія — мученика; тобто 12 серпня.
[Примітка автора] De mortuis aut bene aut nihil — «Про мертвих (говорити) або добре, або нічого» (Плутарх).
Підтримка, допомога (лат.).
Захисник і світоч католицької віри (лат.).
Питання віри (лат.).
Постила (середньов. лат. postilla від post ilia [verba textus] — «після цих [слів тексту]») — зібрання коментарів до Біблії та Євангелія.
Перелюб (лат.).
Транссубстанціація (середньов. лат. transsubstantiatio) — перетворення хліба і вина під час причастя на тіло і кров Христа.
Розкаяння (лат.)
[Примітка автора] Do, ut des — «Даю, щоб ти дав»; тут парафраза: «…ut facias» — «..щоб ти зробив».
Конфесата (від лат. confessio — зізнання) — зізнання під тортурами.
Дольчіно (р. н. невід. — 1307), вождь селянсько — плебейського повстання 1304–1307 pp. у північно — західній Італії, спрямованого проти феодальних повинностей і церковної влади.
Чомпі (італ. ciompi) — чесальники вовни й інші наймані робітники мануфактур Флоренції, які підняли повстання у 1378 році. Пікарти (назва дана католицькими силами від Пікардії — вогнища єретичних рухів у середньовіччі) — найрадикальніша ліва течія таборитів у Чехії І пол. XV ст. Розвивали ідеї хіліазму, встановили зрівняльний розподіл у Таборі. Навесні 1421 розгромлені помірними таборитами на чолі з Я. Жижкою.
Джон Болл — ідеолог лолардів, один з керівників повстання Уота Тайлера 1381 року в Англії.
Кола ді Ріенцо (спр. ім'я Нікола ді Лоренцо Ґабріні, 1313–1354), вождь повсталих пополанів (від popolo — народ) у Римі 1347 р. і глава Римської республіки, встановленої в травні 1347 р. (існувала до грудня 1347 р.) і серпні 1354 р.
Петро з Брюї був першим відомим єретиком, спаленим за свої переконання (в 1124 році). Вимагав скасування церковної ієрархії. Вацлав Коранда (бл. 1390 — бл. 1453) — один з ідеологів пікартів. Послідовник Мартіна Гуски, прихильник збройної боротьби. Помер у в'язниці.
Ян Желівський (р. н. нев. — 1422) — чеський священик — гусит, вождь празьких радикальних гуситів, очолив повстання 30 липня 1419 р. Вбитий або страчений поміркованими гуситами.
Локвіс (Красномовець) — Мартін Гуска (р. н. нев. — 1421) — священик з Моравії, ідеолог пікартів, спалений поміркованими таборитами. Вимагав ліквідації станової і майнової нерівності, скасування культу і релігійних таїнств, які називав забобонами.
Євангеліє від св. Луки, 11; 23 або св. Матвія, 12; 30.
Тобі поклоняюся і тебе закликаю (лат.).
Прийди, Мерсільде (лат.).
Kněz (чеськ.) — священик.
«Туди, де вже немає світла». Данте Аліґ'єрі, «Божественна комедія». ч. 4. Переклад М. Стріхи.
Шкіра, дублена в киплячому маслі.
Гізарма — зброя у вигляді гакоподібного ножа з гострим внутрішнім краєм, насадженого на ратище.
Картина (фр.).
Друзі пізнаються в біді (чеськ.).
Об'явлення св. Івана Богослова, 14; 9–10.
Тут — пенсіонер; від лат. emerere — заслужити (лат.).
Прийняті в 1420 р. т. зв. «Чотири празькі статті», які об'єднували всі течії гуситів: вільна проповідь слова Божого, причастя з чаші для всіх віруючих, позбавлення церкви права володіти майном (секуляризація церковної власності), публічні покарання за гріхи проти моральності не тільки для мирян, а й для духовенства.
Читать дальше