Прийшов, побачив, переміг (лат.). Юлій Цезар.
З честю, панове лицарі та зброєносці (фр.).
Просторий каптан із гербом феодала, який носили герольди та деякі
інші слуги.
Тут: Починайте! (фр.).
«Король герольдів» (фр.).
Інша назва герольда.
Турнір на списах (фр.).
Опора на обладунку для списа.
Різновид камзола, від justaucorps (фр.) — обтислий одяг.
Різновид вільного довгого плаща, часто із великим хутряним коміром.
Смарагдово — зелений колір (фр.).
Почуття (застар.).
Королева краси і кохання (фр.).
Наклепник (фр.).
Негідник (фр.).
Тонка світла хустка, переважно із шовку або іншої коштовної тканини або принаймні з найтоншого полотна, звичайно напівпрозора, яка щільно охоплювала щоки і підборіддя.
Жіночий головний убір з полотна, сукна або фетру, високий, прямий, без крисів.
Милосердя дами, на яке міг розраховувати лицар, що якось провинився під час турніру (фр.).
З лат. gravo — «обтяжувати», тіпає — «погрози»; тут — звинувачення.
Бій (переважно спеціально затупленою зброєю) двох великих груп лицарів, наближений до справжньої битви.
Середньовічний жіночий головний убір у формі сильно видовженого конуса (фр.).
Коханка, утриманка (заст., з фр.).
Комір (від фр. gorge — горло).
Колюча зброя, різновид важкого довгого меча — канцера.
Кінець — справі вінець (лат.).
Великий мисливський ніж.
Доброго здоров'я (лат.).
Васал васала (лат.).
Книга пророка Ісаї, 10; 1–2.
«Цісарські попове» — кантилена, тобто «Пісня про Вікліфа» Єнджея Галки, була написана, звичайно, набагато пізніше, імовірно, близько 1440 року. Галка, як я підрахував, був приблизно ровесником Рейневана. Вважають, однак (див. Pawel Kras, Husyci w pietnastowiecznej Polsce, Towarzystwo Naukowe KUL, Lublin 1998), що це була переробка якоїсь гуситської пісні. То, може, складеної моїм голіардом? Або яку він десь почув?
Книги існують на те, щоби їх читати, а не палити (лат.).
«Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів» (лат.). Євангеліє від Матвія, 10; 9.
«Про Град Божий» (лат.).
Мир Божий (лат.).
Суперечність, суперечка (лат.).
Книга Екклезіаста, 3; 1–8.
«Ніч приносить пораду» (італ.), тобто: «Завтра буде видніше».
Грангія — у цистерціанців господарський центр, влаштований на взірець монастиря, але населений не ченцями, а конверсами.
[Примітка автора] «Конрад, уже вісім років єпископ у Вроцлаві, дивував своєю істинно лицарською поставою» — описуючи особу Конрада, п'ястівського князя з олесницької лінії, я суворо дотримувався — якщо йдеться про його характер, — хронікера, особливо вподобання єпископа до трунків і протилежної статі, про які Длугош говорить прямо. Однак я дозволив собі деякі вільності в описі самої постаті, її фізичних ознак. По — перше, опис постаті в Длугоша («…орнявий злюка… невисокого зросту, грубого тіла… очі мав гнійні… у мові заїка і недоріка…» абсолютно не вкладався мені у фабулу і не пасував. По — друге, Бог його знає, хто має рацію: Длугош міг паскудно і не зовсім достовірно змальовувати людей, які йому не сподобались або які йому чимось наразилися. А те, що до вроцлавського єпископа хронікер симпатії не почував, це точно.
Воістину (іт.).
[Примітка автора] «Іскра — річ невелика» — «проповідь» славнозвісного згодом Миколая з Кузи (який у 1425 році налічував лише двадцять чотири весни життя) я сконструював на підставі значно пізніших, контрреформаційних одкровень Петра Скарги, єзуїта, що містяться у його «Житіях Святих Старого і Нового Завіту».
Під двома видами (лат.).
Євангеліє від св. Матвія, 6; 11.
Євангеліє від св. Луки, 22; 19.
Миколай Кузанський дещо замовчує: див. Євангеліє від св. Луки, 22; 17.
Читать дальше