Джон Толкін - Сильмариліон

руін «червоне полум’я» ( рунья мовою квенья) — як в Ородруін .

рут «гнів» — як в Аранрут .

сарн «(невеликий) камінь» — як у Сарн-Атрад ( Сарн-Брід на ріці Брендівинній є півперекладом цієї назви); також у Сарн-Ґебір («камінні вістря»: кебер , множина — кебір — «кілки») — бистрина на ріці Андуін. Похідним є слово Серні — назва ріки в Ґондорі.

сереґ «кров» ( серке мовою квенья) — як у сереґон .

сіл- (і його різновид тіл -) «світитися (білим чи срібним світлом)» — як у Бретіл, Ґалатіліон, Сильпіон і у квенійському Ісіл (синдарське Ітіл ) — Місяць, звідки Ісілдур, Нарсіл, Мінас-Ітіл, Ітіліен. Вважають, що квенійське слово Сильмарили походить од сіліма — так Феанор назвав речовину, з якої виготовив Коштовності.

сір «ріка», від кореня сір — «текти» — як в Оссіріанд (перша частина походить од числівникової основи «сім»: осто мовою квенья, одо синдарською), Сіріон ; також у Сіраннон («Прибрамний Потік» Морії) та Сіріт («потік» — як тіріт — «сторожкий» — від тір ) — назва ріки в Ґондорі. Той самий корінь ми бачимо в Мінгіріат («межиріччя» — територія поміж Брендівинною та Сірим Потоком), лише зі заміною с на г всередині слова; в Нандугіріоні — «долина туманних потоків», Тьмяноджерельний Діл (див.: нан(д) і ду ); в Етір-Андуін — витік чи дельта Андуіну (від ет-сір ).

сул «вітер» — як в Амон-Сул, Сулімо ; пор.: суліме — квенійська назва третього місяця («Володар Перстенів», «Додаток D»).

тал (дал) «стопа» — як у Келебріндаль , а також у значенні «кінець» — у Рамдал .

талат «низина, рівнина» — як у Талат-Дірнен, Талат-Рунен .

таліон «дужий, безстрашний» — як у Куталіон, Таліон .

танґ «утиск» — як у Танґородрім , також у Дуртанґ (замок у Мордорі). Квенійське санґа мало значення «тиснява, штовханина», звідки Сан-ґагиандо — «Той, хто продирається крізь тисняву» — ім’я одного ґондорця («Володар Перстенів», «Додаток А» (І, IV)).

тар - (1) «високий» ( тара — «піднесений» — мовою квенья), префікс у квенійському варіанті імен нуменорських Королів; також в Аннатар . Форма жіночого роду — тарі — «висока, Королева» — в Кементарі, Елентарі . Пор.: тарма — «опора» — в Менелтарма .

тар - (2) «упоперек, через» — як у Сарн-Атрад, Тарґеліон ; також у Тарбад (від тapa-пaтa — «перехрестя») — місце, де стародавня дорога з Арнора та Ґондора перетинала Сірий Потік.

татар «верба»; прикметник татрен у Нан-татрен ; квенійське тасаре в Тасарінан , Нан-тасаріон (див.: Нан-татрен у «Покажчику»).

таур (1) «ліс, пуща» ( тауре мовою квенья) — як у Таурон, Таур-ім-Дуінат, Таур-ну-Фуін.

таур (2) «огидний, ненависний» — як у Саурон (від Таурон), Ґортаур.

тел- «закінчення, кінець, бути останнім» — як у телери .

тіл «вістря, ріг» — як у Танікветіл, Тіліон («Рогатий»); також у Келебділ — «Срібний Зубець» — назва однієї з гір Морії.

тін- «іскорка» (квенійське тінта — «викрешувати іскру», тінве — «спалах») — як у Тінталле ; також у тіндоме — «зоряні сутінки» («Володар Перстенів», «Додаток D»), звідки тіндомерел — «дитя сутінків» — поетична назва солов’я ( тінувіель синдарською). Воно трапляється також у синдарському ітілдін — «зоремісяць» — речовина, з якої було виготовлено механізми Західної брами Морії.

тін(д) «сірий» — яку Тінґол ; квенійське сінда в синдари, Сінґолло ( Сіндаколло: колло — «плащ»).

тір «стерегти, охороняти» — як у Мінас-Тіріт, палантіри, Тар-Палантір, Тіріон.

тол «шолом» — як у Дор-Куартол, Ґортол.

тол «острів», що стрімко піднімається над морем чи рікою, — як у Тол-Ерессеа, Тол-Ґален тощо.

тон «сосна» — як у Дортоніон .

торон «орел» — як у Торондор ( Соронтар мовою квенья), Кіріт-Торонат . Квенійську форму, ймовірно, бачимо в назві сузір’я Соронуме .

тум «долина» — як у Тумґалад, Тумладен ; квенійське тумбо (пор.: тумба-леморна Деревобородого — «глибока чорна долина», «Дві Вежі» III 4). Пор.: Утумно ( Удун синдарською; Ґандалф у Морії назвав балроґа «Полум’ям Удуна ») — так згодом називали глибоку долину в Мордорі поміж Моранноном і Гирлом Ізену.