Джон Толкін - Сильмариліон

ілуве «цілісність, усе» — як в Ілуватар .

кал- (ґал-) цей корінь, що означає «сяяння», наявний у Калакір’я, калаквенди, Тар-каліон; ґалворн, Ґіл-ґалад, Ґаладріель . Останні два ймення не пов’язані з синдарським галаз — «дерево», хоча ймення Ґаладріель часто пояснюють саме так, змінюючи на синдарський варіант Ґалазріель . У високоельфійській вимові її ім’я звучало Ал(а)- таріель і походило від алта — «сяяння» ( ґалад синдарською) та рієль — «увінчана діва» (від кореневого ріґ — «плести, звивати»); тож маємо цілісне значення: «діва, прикрашена сяйливим вінком», тобто волоссям. Кален (ґален) — «зелений» (за етимологією — «світлий») і походить од цього кореня; див. також: аґлар .

кален (ґален) звичайне синдарське слово на позначення «зеленого» — як в Ард-ґален, Тол-Ґален, Каленарзон; також у Парт-Ґален («Зелений Дерен» поблизу Андуіну) та Піннат-Ґелін («Зелені Гребені» в Ґондорі). Див.: кал -.

кам (від камба) «кисть», ідеться, зокрема, про кисть, складену у вигляді чаші, коли особа щось одержує або тримає в ній, — як у Камлост, Ерхаміон.

кано «командир»: од цього квенійського слова походить друга складова частина імен Фінґон, Турґон .

карак цей корінь існує у квенійській формі карка — «ікло», синдарська форма якого — карх — з’являється в Кархарот , а також у Кархост («Форт-Ікло» — одна із Зубчастих Веж при вході до Мордору). Пор.: Караґдур, Карах-Анґрен («Залізні Щелепи» — вал і рів на підступах до Удуна в Мордорі) та Гелкараксе .

каран «червоний», мовою квенья — карне — яку Карантір, Карніл, Орокарни ; також у Карадрас (від каран-расс «Червоний Ріг» в Імлистих Горах) і Карніміріе («прикрашений червоними коштовностями» — горобина в пісні Живосміха). Переклад Кархарот (у тексті — «Червона Паща») асоціативно пов’язаний із цим словом; див.: карак -.

квен - (квет-) «казати, говорити» — як у квенди (калаквенди, лайквенди, моріквенди), квенья, Валаквента, Квента Сильмариліон . У синдарському варіанті замість кв маємо п (або б ): педо — «говорити» в написі на Західній брамі Морії — відповідає квенійській основі квет -, і у словах Ґандалфа перед брамою: ласто бет ламмен («слухайте слова з моїх уст»); бет — «слово» — відповідає квенійському кветта .

кгелек - «лід» — як у Гелкар, Гелкараксе (квенійське гелка — «лід», «холодний, як лід»). Але у слові Гелеворн першим елементом є синддрське гелез — «скло», — що походить од кгуздулського — кгелед (пор.: Кгелед-зарам — «Дзеркальне Озеро»); Гелеворн означає «чорне дзеркало» (пор.: ґалворн ).

кгіл - «іти слідом» — як у гілдори, Гілдоріен, Елухіл.

кел - «відходити», про воду — «відпливати, спливати» — як у Келон ; від ет-келе — «витікання води, джерело» — походить, беручи до уваги певну перестановку приголосних, квенійське егтеле , синдарський відповідник якого — ейтель .

келеб «срібло» (мовою квенья — телеп , телпе — як у Телперіон ) — як у Келеборн, Келебрант, Келеброс. Келембрімбор означає «срібний кулак», від прикметника келебрін — «срібний» (ідеться не про «виготовлений зі срібла», а про «подібний до срібла відтінком або цінністю») — і паур (мовою квенья — куаре ) — «кулак», — часто вживається у значенні «кисть»; квенійська форма згаданого імені — Телперінкуар . Келебріндаль також є поєднанням прикметника келебрін і складника тал, дал — «стопа».

кемен «земля» — як у Кементарі ; квенійське слово на позначення землі як горизонтальної поверхні попід менелом — небесами.

кір - «розрізати», «розтинати» — як у Калакір’я, кірт, Анґертас, Кіріт (Нінніах, Торонат). Від його значення «хутко пробиратися крізь щось» походить квенійське кір’я — «гостроносий корабель» (пор.: англійське cutter — катер), це значення проступає у словах Кірдан, Тар-Кір’ятан , а ще, без сумніву, в імені Ісілдурового сина Кіриона .

корон «курган» — як у Короллайре (його також називали Корон-Ойолайре , останнє слово означає «Вічне літо», пор.: Ойолоссе ); пор.: Керін-Амрот — великий курган у Лотлоріені.

ку «лук» — як Куталіон, Дор-Куартол, Лаер Ку Белеґ.