Джон Толкін - Сильмариліон

куівіе «пробудження» — як у Куівіенен (синдарською — Нен-Ехві ). Інші похідні того самого кореня Дор-Фірн-і-Гуінар , коіре — першопочаток весни, синдарською — ехвір , «Володар Перстенів», «Додаток D»; коімас — «хліб життя», квенійська форма синдарського лембас .

кул - «золотисто-червоний» — як у Кулуріен .

куру «вправність» — як у Куруфін(ве), Курунір.

лад «рівнина», «долина» — як у Даґорлад, Гімлад; імлад — вузька долина зі стрімкими схилами в Імладрісі (пор.: Імлад-Морґул в Ефель-Дуаті).

лауре «золото» (про світло та колір, а не про метал) — як у Лаурелін ; синдарські форми — у Ґлорезель, Ґлорфіндел, Лоеґ-Нінґлорон, Лоріндол, Ратлоріель.

лах «стрибуче полум’я» — як у Даґор-Браґоллах і, можливо, Анґлахел (меч, що його викував Еол із метеоритного заліза).

лін (1) «ставок», «озеро» — як у Лінаевен (у слові є також складник аев ( айве мовою квенья) — «маленька пташка»), Тейґлін ; пор.: аелін .

лін- (2) цей корінь, що має значення «співати, лунати як музичний звук», трапляється в Айнуліндале, Лауреліна, ліндари, Ліндон, Еред-Ліндон, ломелінди.

літ «попіл» — як в Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт ; також в Еред-Літуі — Попелясті Гори, які утворювали північний кордон Мордору, та Літлад — «Рівнина Праху» біля підніжжя Еред-Літуі .

лок - «згин», «петля» — як в урулокі (мовою квенья (г)локе — «змія», «змій», луґ — синдарською).

лом «луна» — як у Дор-ломін, Еред-Ломін ; із ним же пов’язані Ламмот, Лантір-Ламат.

ломе «присмерк» — як у Ломіон, ломелінди ; див.: ду .

лонде «закрита гавань» — як в Алквалонде ; синдарська форма — лонд (лонн) — як у Мітлонд .

лос «сніг» — як в Ойолоссе (мовою квенья ойо — «завжди» та лоссе — «сніжний», «сніжно-білий»); синдарське лосс наявне в Амон-Уілос і Аеґлос.

лот «квітка» — як у Лотлоріен, Німлот; квенійське лоте присутнє в Нінквелоте, Вінґілоте.

луін «синій» — як в Еред-Луін, Геллуін, Луініл, Міндоллуін.

маеґ «гострий, пронизливий» (мовою квенья — майка ) — як у Маеґлін .

мал - «золото» — як у Малдуін, Маліналда ; також у маллорн і в Кормалленське Поле , що означає «золоте коло», назване так через кулумалда — дерева, які росли там (див.: кул -).

ман - «добрий, благословенний, незіпсований» — як в Аман, Манве ; похідні від Аман бачимо в Аманділ, Араман, уманьяри .

мел - «любов» — як у Меліан (від Мельянна — «дорогий дарунок»); цю основу бачимо також у синдарському слові меллон — «друг» — у написі на Західній брамі Морії.

мен «шлях» — як у Нумен, Г'ярмен, Ромен, Формен.

менел «небеса» — яку Менелділ, Менелмакар, Менелтарма.

мерет «свято» — як у Мерет-Адертад ; також у Меретронд (Бенкетна Зала в Мінас-Тіріті).

мінас «вежа» — як в Аннумінас, Мінас-Анор, Мінас-Тіріт тощо. Та сама основа трапляється в інших словах на позначення виокремлених, рельєфних об’єктів, наприклад, Міндоллуін, Міндон ; імовірно, спорідненим словом є квенійське мінья — «перший» (пор.: Тар-Міньятур — ймення Елроса як першого Короля Нуменору).

мір «коштовність» ( міре мовою квенья) — як в Елемміре, ґваіт-і-мірдайн, Міріель, Науґламір, Тар-Атанамір.

міт «сірий» — як у Мітлонд, Мітрандір, Мітрім ; також у Мітейтель — ріка Сиводжерельна в Еріадорі.

мор «темний» — як у Мордор, Морґот, Морія, моріквенди, Мормеґіл, Морвен та ін.

мот «присмерк» — як у Нан-Елмот .

нан(д) «долина» — яку Нан-Дунґортеб, Нан-Елмот, Нан-Татрен.

нар «вогонь» — як у Нарсіл, Нар’я ; наявне також у початкових формах Аеґнор ( Айканаро — «Разюче Полум’я» або «Нещадний Вогонь») і Феанор ( Феанаро — «Дух Вогню»). Синдарським відповідником був наур — як у Саммат-Наур — «Огненні Покої» в Ородруіні. Від того самого стародавнього кореня (а)нар походить назва Сонця: квенійською — Анар (також в Анаріон ), синдарською — Анор (пор.: Мінас-Анор, Аноріен ).

науґ «гном» — як у науґріми ; див. також: Ноґрод у статті ґрот . Пов’язане з ним синдарське слово «гном» — ноґот , множина — ноеґит ( ноеґит-нібін — «дрібногноми») та ноґотріми .