Василь Яременко - Євреї в Україні сьогодні реальність без міфів

Бачите, як просто: нема місця робітника — піду директором заводу, не дали землі — піду головою колгоспу, а бідному єврею через те, що не давали (?!) трудитися на землі, довелось іти в орендарі і шинкарі, а селяни ж відразу почали заздрити євреям і — за вила та коси і під знамена Кривоноса. Оце такої історії вчитимуть нашу дітвору єврейські учителі-історики. І ця брехня знаходить в ідеологів СДПУ(о) "понимание" і "поддержку". Роднянський би за такий виступ потурив би того кандидата в історичну науку Ігоря Щупака геть з роботи, а в нас він ошивається в інституті з перепідготовки вчителів, вчить, яку і як маємо викладати історію. Очевидно, і ми підемо за Талмудом, в якому стверджується:

"Жидівський народ є єдиний вибраний Богом, а всі інші народи варті презирства і ненависті. Маєтки всіх народів належать жидівському народові, тож він має право відібрати від них те майно" (Чожен Гамішпат, 348).

"Жид не зобов'язаний додержуватися моралі щодо гоїв, жид може порушити мораль, якщо це корисно йому, або жидам взагалі (Чожен Гамішпат, 348).

"Дозволяється обдурювати християн навіть присягаючи" (Баба Кама, 113).

"Християн потрібно вигублювати всіма засобами, які тільки є, бо вони — погани" (Загор 1, 25-а).

На згаданій конференції викладач Донецького національного університету Іван Ревяков, виясняючи духовні причини катастрофи європейського єврейства, висвітив новітні завдання сіонізму. На думку речника Донецького університету, "єврей — той, хто реалізує Тору в цьому світі, а в наші дні — у нашому поколінні. Якщо не реалізує, то хоча б володіє потенціалом реалізації Тори…".

Бачите, відверта заява і спонукання до насадження Тори "в цілому світі", а не в Ізраїлі, чи в середовищі єврейських громад. І покликається на мідраше: "Смотрел Всевышний на Тору и Творил мироздание", "світ — це футляр для Тори, не Тора існує для світу, а світ для Тори". Зрозуміли, для чого ми з вами? Щоб засвоїти Тору. "І реалізація Тори, — як говорить сіоністський речник із Донецька, однодумець Коритного, — в цьому світі приводить до його "виправлення", "мир "выравнивается", "исправляется" и начинает соответствовать тому идеальному плану мироздания, каким является Тора". Зрозуміли, шановні читачі: ми вже настільки "вирівнялися" і "виправилися", що починаємо відповідати "ідеальному плану" — Торі. Ну а коли хтось не вирівняється і не виправиться? Тоді почнуть діяти за Талмудом:

"Кожного гоя, що вивчає Талмуд, і кожного жида, що допомагає йому в цьому, треба скарати смертю" (Сангедрін 59-а, Авда Зора 6,8).

"Будьте немилосердними до християн" (Гілхот Акум 10.1).

"Християни створені, щоб служити і бути слугами жидів" (Мідаш Талшот 225).

"Забороняється жидам рятувати життя гоя" (Бабга Кама 29).

Хотілося б почути від панів Коритного і Ревякова, чи за цими настановами будуть заганяти в Тору і Талмуд, як у футляр світу, для "исправления"? І може колись спаде полуда з очей ваших і ви побачите не тільки "вуха антисемітизму", а й свої власні, хоча це й антиприродно.

Я не мав би що сказати, коли б ця мораль побутувала лише в Ізраїлі, де ми й бачимо, як вона стає керівництвом до дії на окупованих землях Палестини. Але вустами викладача Донецького університету ("Ткума", 2002, N 8, с. 5) пропагувати, впроваджувати Тору для "исправления" всього світу — це і є сіонізм чистої води, апологетика світового панування і расизму. Ану ж, хтось не захоче "виправлення", "вирівнювання"? Знаючи уроки історії, не важко уявити, яка загроза витає над Україною сьогодні. Так це реальність чи міф? Не я ж повигадував оті сентенції, а їх на цілу книгу, і одна від одної страшніші, ні — ганебніші. Оце звідси і вуха антисемітизму, пане Коритний.

Там, де сіонізм вкорінився, ми бачимо відродження фашистських традицій. Зокрема, заборони на професії. Телеглядачі, очевидно, знають і пам'ятають талановитого журналіста Ігоря Слісаренка, який вів новини на каналі "1+1". Працював за сумісництвом, оскільки основне місце роботи — головний редактор журналу "Персонал". Досить було опублікувати викривальні антисіоністські матеріали в журналі, як на електронній дошці оголошень каналу "1+1" 17.06.2002 року з'явився вердикт продюсера О. Роднянського щодо І.Слісаренка: "він "давав світло" публікаціям такого роду не тільки за службовим обов'язком, а й за власними переконаннями. Саме ця обставина, на мій погляд, свідчить про те, що діяльність Ігоря Слісаренка на посаді головного редактора "Персоналу" та його журналістська робота на "1+1" несумісні". Відвертість і дурість — вражаючі: власні переконання є криміналом і призвели до звільнення з роботи. А як тут справа з правами людини і Конституцією України? Чи євреям все можна?