Як ї чому

— Початок також схожий на той звук — рот коропа. Давай намалюємо ще щось од коропа і все з’єднаємо, — запропонував тато. Він уже сам захопився грою.

— Ні! Якщо з’єднати, то я забуду. Треба, щоб це було окремо. Намалюй його хвіст. Коли короп заривається в мул, то видно лише його хвіст. До того ж мені здається, хвости легко малювати, — сказала Теффі.

— Добра думка, — сказав Тегумай. — Ось тобі й хвіст коропа для звука у-у .

— Тепер і я спробую, — сказала Теффі,— але, знаєш, татуню, я не вмію так гарно малювати. Що, коли я намалюю лише краєчок хвоста і паличку замість середини?

І він намалював ось що:

І вона намалювала таке:

Тато схвально кивнув головою, і очі в нього заблищали від хвилювання.

— Як гарно! — сказала Теффі.— Тепер гукни ще щось, татуню.

— О! — голосно крикнув тато.

— Ну, це дуже легко, — сказала Теффі.— У тебе рот став зовсім круглий, немов яйце або камінчик. Отже, можна покласти яйце або камінець.

— Під рукою не завжди трапляється яйце чи камінець. Краще надряпати щось кругле, що нагадувало б ці речі.

І він намалював ось що:

— Ах, як гарно! — вигукнула Теффі.— Поглянь, скільки звуків-картинок ми вже намалювали: рот коропа, хвіст коропа і яйце! Крикни ще що-небудь, татку!

— Ссс! — сказав тато і наморщив лоба, але захоплена Теффі навіть не помітила цього.

— Це зовсім легко, — сказала вона, дряпаючи по корі.

— Що легко? — перепитав тато. — Я думаю, а ти мені заважаєш.

— Але ж і це звук! Так, татуню, сичить гадюка, коли вона думає й не хоче, щоб їй заважали. Давай намалюємо для цього звука гадюку. Добре?

І вона намалювала ось що:

— Знаєш, — сказала Теффі,— у нас буде ще один чудовий секрет. Коли ти намалюєш гадюку, яка сичить, при вході в маленьку печеру, де ти лагодиш свої остені, то я знатиму, що ти про щось напружено думаєш, і входитиму тихенько-тихенько, як мишка. А якщо ти намалюєш її на дереві біля річки, коли полюєш рибу, то я знатиму, що мені треба ходити ще тихше за мишку, аби не полохати рибу й не заважати тобі.

— Просто чудово! — сказав Тегумай. — В цій грі куди більше глузду, ніж ти гадаєш. Теффі, люба, мені здається, що донечка твого татка придумала таку чудову штуку, якої ще ніхто не винайшов з тих пір, як Плем’я Тегумая навчилося насаджувати на списи та остені акулячі зуби замість кремневих гостряків. Мені здається, що ми розкрили величезну таємницю світу!

— Яку? — спитала Теффі, й очі в неї засяяли з цікавості.

— Зараз поясню, — відповів тато. — Як зветься вода мовою племені Тегумая?

— Ну звісно ж уа , і це означає також і річку. Наприклад, Вагай-уа — це річка Вагай.

— А як зветься погана вода, від якої на людей нападає лихоманка, — ну, чорна вода, болотяна вода?

— У о. А що хіба?

— Тепер дивись, — сказав тато. — Уяви, що ти побачила б оцей знак біля калюжі на Бобровому болоті.

І він намалював таке:

— Хвіст коропа і кругле яйце. Два звуки разом. У-О! Погана вода! — раптом вигукнула Теффі.— Звісно, я б не стала пити тієї води, бо знала б від тебе, що вона погана.

— Але для цього зовсім не треба, щоб я був близько біля води! Я можу бути десь дуже далеко-далеко від того місця, мовчки собі полювати, і все ж таки… ж таки…

— І все ж таки це було б однаково, як начеб ти стояв там і сказав: «Іди геть, Теффі, а то підхопиш лихоманку». А насправді це сказали б хвіст коропа та яйце! Ой татуню, треба швидше йти і розповісти про все мамі!

І щаслива Теффі аж заходилася танцювати навколо тата.

— Ні, ще рано, — зупинив її тато, — подумаймо далі. Сідай. Бачиш уо — це погана вода, а со — їжа, приготована на вогні. Адже так?

І він намалював ось що:

— Так. Гадюка і яйце, — сказала Теффі.— Отже, це значить, що обід готовий. Коли б ти побачив, що на дереві видряпані такі знаки, то знав би, що час повертатися до Печери. І я так само.

— Твоя правда, моя люба! — відповів Тегумай. — Твоя правда! Але зажди хвилинку. Тут е трудність. Со означає «час обідати», але шо — це жердини, на які ми вивішуємо шкури для просушування.

— Ах, оті бридкі старі жердини! — сказала Теффі.— Я страшенно не люблю, коли мені доводиться допомагати мамі вивішувати на них мокрі, важкі, волохаті шкури. Якщо ти намалюєш гадюку і яйце, а я подумаю, що час іти обідати, і прийду з лісу, а мама скаже, щоб я допомагала розвішувати шкури, то що тоді буде?