Гарлан Кобен - Твоя перша остання брехня

Окрім «Smith&Wesson» у потаємному відділенні.

Вона почала розбирати речі Джо й спеціально лишила сліди, які натякали на це. Майя хотіла, щоб він знав: вона його викрила, щоби подивитися на його реакцію. Отримати достатньо інформації, щоби витягнути причину вбивства Клер.

Так, Кірс мав рацію. Саме Майя подзвонила Джо того вечора, а не навпаки.

— Я знаю, що ти зробив , — сказала вона.

— Це ти про що?

— Я маю докази.

Вона попросила Джо зустрітися з нею на тому місці в Центральному парку. Прийшла раніше за нього, роздивилася місце. Помітила двох хуліганів біля фонтану Бетесда (згодом вона дізнається, що їх звали Еміліо Родріго та Фред Кейтен). З того, як рухався Родріґо, було помітно, що він має зброю.

Ідеально. Цапи-відбувайли, яких неможливо засудити.

Коли вони зустрілися, вона дала Джо шанс.

— Чому ти вбив Клер?

— Я думав, ти сказала, що маєш докази, Майє. У тебе нічого нема.

— Я знайду докази. Я не заспокоюся. Перетворю твоє життя на пекло.

Саме тоді Джо дістав заряджений «Smith&Wesson 686», з потаємного відділення сейфа. Він їй посміхався. Принаймні так вона подумала. Там було надто темно, щоб це побачити, і її очі були прикуті до зброї. Але зараз, переживаючи все те, що тоді сталося, вона могла присягнути, що Джо посміхався.

Він націлив револьвер на її груди, у самісінький центр.

Що б Майя не думала раніше, вся та маячня, що вона нібито знала, вилетіла з голови, коли чоловік, якого вона присягнула кохати до смерті, прицілився в неї із зарядженого револьвера. Вона все знала, однак не вірила, не приймала — не до кінця. Це була помилка, і якимось чином, підштовхнувши його до цього, вона побачила, що пропустила, де помилилася.

Джо, батько її дитини, не був убивцею. Вона не могла ділити свою постіль і своє серце з душогубцем, який катував і вбив її сестру. Залишався шанс, що все це можна якось пояснити.

Доки він не натиснув на спусковий гачок.

Сидячи в темній вітальні, Майя заплющила очі.

Вона досі пам’ятала вираз обличчя Джо, коли револьвер не спрацював. Він знову натиснув на гачок. І знову.

— Я витягнула бійчик.

— Що?

— Я витягнула бійчик із механізму, так, аби він не вистрелив.

— Байдуже, Майє. Ти ніколи не доведеш, що я її вбив.

— Твоя правда.

Тоді Майя дістала інший «Smith&Wesson», саме той, з якого Джо вбив Клер, і вистрелила тричі. Перші два не вбили його навмисне. Майя — вправна стрілчиня, на відміну від більшості вуличних розбійників. Тож смерть від першого пострілу була б надто очевидною.

Кірс: «Перша куля влучила в ліве плече вашого чоловіка. Другий удар припав на правий край ключиці».

Вона була вбрана в тренч та рукавички, які купила за готівку в крамниці Армії Спасіння. На них мав припасти весь осад від пороху. Вона зірвала їх і кинула в смітник за стіною, на П’ятій авеню. Їх не знайдуть, а якщо і знайдуть і вирішать пошукати сліди пороху, це дрібниці — речі до неї не приведуть. Вона зігнулася й обійняла Джо, поки він помирав, переконавшись, що на її сорочці залишиться чимало його крові. Обидва револьвери поклала в сумочку. Тоді побігла назад, до фонтана Бетесда.

«Допоможіть… прошу… хто-небудь… мій чоловік…»

Ніхто її не обшукував — чого б їм це робити? Вона була жертвою. Спочатку всіх турбувало, чи не поранена вона і де вбивці. Метушня себе виправдала. Вона була готова викинути сумочку — там не було нічого, крім зброї, але, зрештою, такої потреби не виникло. Вона просто носила її з собою й принесла додому. Знаряддя вбивства кинула в річку. Повернула бійчик на місце в зареєстрованому «Smith&Wesson», повернула його назад до сейфа. Саме його брав на перевірку Кірс.

Майя знала, що балістична експертиза підтвердить, що вона не винна, і заплутає поліцію. Джо та Клер убили з однієї зброї. У Майї було непорушне алібі на смерть Клер — вона служила за кордоном, тобто вона ніяк не могла застрелити нікого з них. Їй не подобалося те, що вона провела двох невинних, Еміліо Родріґо та Фреда Кейтена, через поліцейську тяганину, але один із них справді мав зброю. Вона також знала, що її заява про лижні маски на них не дозволить їх звинуватити. Вони ніколи не сядуть за цей злочин.

У порівнянні з тим, що вона вчинила в минулому, такими супутніми втратами можна було знехтувати.

Справа заплуталася настільки, що її неможливо розв’язати, чого вона й хотіла. Клер убили, а її вбивцю покарано. Кінець. Це було своєрідне правосуддя. Майя не знала всього, але достатньо. Вони з дочкою в безпеці.