Гарлан Кобен - Твоя перша остання брехня

— У мене є краща ідея, — сказав він до Майї. — Ти вкрала пікап Гектора. Ти вдерлася до нашого дому. Ти озброєна, я в цьому впевнений. Ти визнала, що вбила Джо, а тепер збираєшся і нас убити. Тільки от я вчасно застрелив тебе й урятував нашу родину. Скандал усе одно можна повісити на Джо, але так нам не доведеться озиратися все життя.

Ніл глянув на матір. Джудіт посміхнулася. Тоді Керолайн кивнула. Родина дійшла згоди.

Ніл вистрелив тричі.

«Як поетично», — подумала Майя. Стільки ж куль вона вгатила в Джо.

Майя впала на підлогу, розчепіривши ноги й руки. Вона лежала на спині. Не могла поворухнутися. Очікувала, що стане холодно, але ні. Голоси долітали до неї уривками.

— Ніхто не дізнається…

— Подивись у кишенях…

— У неї нема зброї…

Майя усміхнулась і подивилася в бік каміна.

— Чого вона усміхається?..

— Що з каміном? Схоже…

— О ні…

Майя кліпнула й заплющила очі. Чекала, коли нападуть звуки — вертольоти, постріли, крики. Але їх не було. Не цього разу. Уже ніколи.

Була темрява й тиша, а потім, нарешті, спокій.

Двері ліфта вже зачиняються, коли я чую жіночий голос, який кличе мене.

— Шейне?

Простягаю руку, притримую двері.

— Привіт, Ейлін.

Вона забігає, сміється, цілує мене в щоку.

— Давно не бачилися.

— Надто давно.

— Добре виглядаєш, Шейне.

— Ти теж, Ейлін.

— Чула, тобі коліно замінили. Усе гаразд?

Я відмахуюсь від її тривоги. Ми обоє посміхаємося. Хороший день.

— Як твої діти? — питаю.

— Чудово. Я тобі казала, що Міссі викладає у Вассарі?

— Вона завжди була розумницею. Така, як мати.

Ейлін кладе долоню мені на передпліччя й там залишає. Ми обоє досі самотні, хоча в нас і був свій момент, дуже давно. Годі про це. Далі ми їдемо мовчки.

Ви всі бачили відео з прихованої камери, яку Майя поставила на камін у Фернвуді. Такі відео називають «вірусними», тож я просто розповім вам решту з того, що знаю сам.

Тієї ночі, коли Майя переконала мене наглянути за Гектором та Ізабеллою, вона подзвонила комусь, хто працював на «Дзвін Корі». Я так і не дізнався імені цієї людини. Ніхто його не знав. Вони влаштували онлайн-трансляцію через ту приховану камеру. Якщо коротко — весь світ побачив, що тієї ночі відбувалось у домі Буркеттів. Прямий ефір. «Дзвін Корі» вже тоді був доволі вагомим (у ті часи подібна прозорість тільки з’явилася), але після тієї ночі цей веб-сайт став одним із найпопулярніших у мережі. Звісно, я мав на них зуб за публікацію відео з нашої місії. Та, зрештою, Корі Рудзинські використав публічність, отриману тоді завдяки Майї, для чимало хорошого. Перелякані, поранені, безсилі люди, які боялися сказати правду, раптом здобули сміливість вийти вперед. Корумповані уряди та бізнеси було повалено.

Зрештою, у цьому і була Майїна ідея — показати всьому світу правду в режимі реального часу. Просто ніхто не чекав на таке закінчення.

На вбивство просто у всіх на очах.

Двері ліфту відчиняються.

— Після тебе, — кажу я Ейлін.

— Дякую, Шейне.

Я йду за нею коридором, досі накульгуючи через нове коліно, і відчуваю, як переповнюється моє серце. Визнаю, з віком я стаю емоційнішим. Тепер я частіше плачу в хороші моменти.

Коли я завертаю за ріг і входжу до лікарняної палати, перший, кого я бачу, — Деніел Вокер. Йому зараз тридцять дев’ять років, він шести футів і чотирьох дюймів [52] 1,90 м. зростом. Працює трьома поверхами вище, у радіології. Поряд із ним — його сестра, Алекса. Їй зараз тридцять сім, у неї є дитина. Алекса займається цифровим дизайном, хоча я не дуже розумію, що це таке.

Обоє вітають мене обіймами та поцілунками.

Едді теж там, і його дружина, Селіна. Едді залишався вдівцем майже десять років, доки не одружився вдруге. Селіна чудова жінка, я радий, що Едді знайшов своє щастя після Клер. Ми потискаємо один одному руки й робимо такий чоловічий жест, напівобійми.

Тоді я дивлюся на ліжко, де Лілі тримає свою новонароджену дівчинку.

Ка-бум. Серце вибухає в мене в грудях.

Не знаю, чи пішла б Майя тієї ночі до Буркеттів, знаючи, що помре. Вона залишила зброю в машині. Хтось каже, що вона так зробила, щоб Буркетти не могли проголосити це самозахистом. Можливо. Майя залишила мені листа, якого написала в ніч перед смертю. Едді також отримав свого листа. Вона хотіла, щоб він виховував Лілі, якщо з нею станеться біда. І Едді це виконав просто чудово. Майя писала про сподівання, що Деніел з Алексою стануть хорошими братом та сестрою для її дочки. Вони і були такими, і навіть більше. Я мав стати хрещеним батьком Лілі, Ейлін — хрещеною матір’ю. Майя хотіла, щоб ми лишились у її житті. Так ми з Ейлін і зробили, але не думаю, що Лілі надто потребувала нас, маючи Едді, Деніела, Алексу, а потім і Селіну.