Volker Kutscher - Німа смерть

– Осьде ти нарешті! Бо я вже думав, ти взагалі не повернешся додому.

– Батьку?

– Слухай, хлопче, – одразу перейшов до справи Енґельберт Рат, – у мене обмаль часу, ми з мамою зараз поїдемо до Клефішів. Завтра я побачу бурмістра на трибуні на Цуґвеґ [22] Ідеться про Кельнську «Ходу з трояндами», найбільший карнавальний парад у Німеччині, що відбувається щорічно у Карнавальний понеділок з 1823 року. , ти в курсі. Чи можу я йому щось переказати?

Якби ж то! У справі Аденауера він за холодну воду не брався.

– Сьогодні неділя. Заводи Форда сьогодні не працюють. А вчора я не встиг нічого зробити.

– Ти геть нічого не зробив? – з жахом перепитав Енґельберт Рат. – Хлопче, ти усвідомлюєш, наскільки нагальна ця справа? І яка вона важлива? Я ставлю на карту своє добре ім’я, щоб не зганьбили честь нашого міста і нашого мера!

«Що аж такого станеться, коли трішечки зганьбиться твоя честь і твоє ім’я?..» – подумав Ґереон.

– Я найближчими днями придивлюся до заводу Форда, – сказав він вголос, – шантажист, найімовірніше, крутиться десь там.

– Ти в цьому впевнений?

– А хто ще зацікавлений у тому, щоб за будь-яку ціну затримати виробництва Форда в Берліні?

– Можливо, вимога як така – це тільки хитрість, щоб збити нас на манівці. Політичні опоненти Конрада мають неабиякий інтерес у тому, щоб назавжди виперти одного з найбільш здібних лідерів нашої партії з політичної арени – можливо, навіть у завданні чимбільшої шкоди всій католицькій справі.

– З чого ти робиш такі припущення?

– Я серйозно! Як працівник заводу – нехай це навіть менеджер чи керівний директор – може отримати таку таємну інформацію з «Дойче Банку»? Ці обставини вказують на геть іншу групу людей.

– Можливо. Перш за все, нам треба встановити джерело витоку. Аденауер міг би, наприклад, перерахувати всіх тих, хто знав про таємні угоди між ним і банком.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

« Резі » – неформальна назва суперрозкішної танцювальної зали і кабаре (Residenz-Casino) неподалік від Александерплац, однією з принад якого була можливість флірту між столиками за через телефон і обмін частуваннями і подарунками через пневматичні трубки. Заклад було закрито на початку Другої світової і відновлено у 1950-і за новою адресою. ( Тут і далі прим. перекл. ).

Розмовна назва бульвару Курфюрстендамм у Берліні.

Тобто на (площі) Александерплац.

Пліш і Плюм – два бешкетних і доволі незграбних собаки, персонажі серії коміксів і казок блискучого автора ХІХ ст. Вільгельма Буша.

« Ашинґер » – мережа закладів швидкого харчування, що славилася, перш за все, своїми пивничками.

Кіноконцерн УФА (UFA: Universum-Film Aktiengesellschaft), фінансований найбільшими промисловцями і «Дойче Банком», ставлячи собі за мету гегемонію на європейському кіноринку, побудував у Берліні найсучасніші в Європі кіностудії, а по всій країні – розкішні глядацькі зали.

Крижане вино (айсвайн) виготовляють із примороженого винограду, і воно відзначається високим вмістом цукру.

Ідеться, звісно, не про гральний заклад, а про «казино» як міський клуб.

На названій на честь Фридриха Вільгельма І берлінській вулиці, що біжить районами Мітте і Кройцберг, розташовувалися урядові установи Пруссії і Німецької імперії до 1918 р.

Карл Фрідріх Цорґібель, відомий насамперед кривавим придушенням першотравневої демонстрації 1929 р. («Блутмай»), у часи Веймарської республіки був спочатку начальником поліції Кельна, а потім – Берліна.

« Гелау! », « Алааф! » (див. далі), « Наррі-Нарро! » – т. зв. «крики дурнів», що лунають по всій Німеччині у дні карнавалу; зокр. «Гелау!» – традиційний вигук на карнавалах Дюссельдорфа і Майнца.

Актор Макс (Фрідріх Густав Максиміліан) Шрек мав цілком нормальну зовнішність, але його ім’я асоціювали з роллю потворного графа Орлока у фільмі «Носферату. Симфонія жаху» Ф. В. Мурнау.